13.11.14р. Справа № 904/4845/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 203 471,02 грн.
Головуючий колегії, суддя Колісник І.І.
Суддя Бєлік В.Г.
Суддя Кеся Н.Б.
Представники:
від позивача: Левченкова О.А., довіреність № 252 від 11.12.2013 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги у сумі 203 471,02 грн., з яких: 170 447,05 грн. - основна заборгованість, 14 356,88 грн. - 3% річних; 18 667,09 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір у сумі 4 069,42 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі договору про надання послуг електрозв'язку № 70420 від 30.12.2005 року було надано відповідачу у період із січня по грудень 2011 року телекомунікаційні послуги на загальну суму 170 447,50 грн., які останнім не сплачені та є його заборгованістю, на яку позивач нарахував 3% річних у сумі 14 356,88 грн. та інфляційні втрати у сумі 18 667,09 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.
У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач стверджує, що договір № 70420 від 30.12.2005 року припинив свою дію 31.12.2010 року, так як додатковою угодою № 4 від 01.03.2010 року встановлено, що спірний договір пролонговано саме до 31.12.2010 року. Відтак з першого дня 2011 року правовідносини сторін перейшли у позадоговірну площину, що позбавляє позивача права обґрунтовувати свої вимоги вказаним договором.
Крім того, відповідач акцентує увагу суду на тому, що позовні вимоги про стягнення заборгованості спрямовані до Дніпропетровської міської ради, у той час як надані позивачем реєстри на отримані рахунки за послуги зв'язку з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року свідчать про те, що особовий рахунок № 70420 було відкрито міськвиконкому, а не міській раді, які є самостійними юридичними особами.
У судових засіданнях представник відповідача надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позов.
09.09.2014 року та 13.11.2014 року представник відповідача подав заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, в яких просить суд відмовити у стягненні заборгованості за перше півріччя 2011 року з відповідним перерахуванням пені та штрафних санкцій (а.с. 94, 126 том 1).
Розгляд справи призначався на 22.07.2014 року, 11.08.2014 року, 17.09.2014 року, 28.10.2014 року, 13.11.2014 року.
Під час одноособового розгляду справи ухвалою господарського суду від 11.08.2014 року строк вирішення спору був продовжений на п'ятнадцять днів до 18.09.2014 року за клопотанням сторін.
Ухвалою господарського суду від 17.09.2014 року на підставі клопотання представника відповідача про надання часу сторонам для узгодження умов мирової угоди, а також зі складністю справи суд ухвалив призначити колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням голови суду № 697 від 17.09.2014 року у справі призначено колегію у складі: головуючий суддя Колісник І.І., судді - Бєлік В.Г., Кеся Н.Б.
Ухвалою господарського суду від 17.09.2014 року справу прийнято до розгляду у колегіальному складі.
У судове засідання 13.11.2014 року представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні 28.10.2014 року, за результатами якого оголошувалася перерва (а.с. 123 том 1).
За наявності достатніх доказів у справі неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для закінчення розгляду справи за його відсутності.
У судовому засіданні 13.11.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
30.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 17.06.2011 року (номер запису - 10741050063006797), змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (далі - Позивач, Підприємство зв'язку) в особі та Дніпропетровською міською радою (далі - Відповідач, Споживач) було укладено договір №70420 про надання послуг електрозв'язку (далі - договір).
Відповідно до пункту 1. договору підприємство зв'язку зобов'язалось надавати послуги електрозв'язку.
За пунктом 4.1. договору послуги оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (пункт 4.3. договору).
Договір набуває чинності з дня підписання і діє п'ять років (пункт 7.1. договору).
Додатковою угодою № 1 до договору № 70420 від 20.12.2005 року пункт 7.1. договору викладено у новій редакції, за якою було передбачено, що договір набуває чинності з дня підписання та діє до переукладення нововведеного типового договору про надання телекомунікаційних послуг, але не більше 15 днів з моменту отримання письмового попередження про необхідність переукладення такого договору (а.с. 14, 79-80 том 1).
Пунктами 1, 2 додаткової угоди № 4 від 01.03.2010 року строк дії договору № 70420 від 30.12.2005 року встановлено з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року. Інші умови вказаного договору сторонами залишені без змін із їх дією на увесь строк зазначеного договору.
Зокрема, залишений без змін пункт 7.2. договору, за яким якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги відсутність з боку сторін доказів щодо вчинення дій, спрямованих на припинення на майбутнє правовідносин за цим договором у встановленому ним порядку, слід дійти висновку про його продовження ще на один рік, а саме з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
На виконання зобов'язань за договором позивачем у період із січня 2011 року по грудень 2011 року включно були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 170 447,05 грн.
Відповідач за отримані послуги не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом частин першої, другої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства на підставі договорів, укладених між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
За статтею 66 цього Закону тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків державного регулювання.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством (частина перша та друга статті 68 Закону України "Про телекомунікації").
Згідно з пунктом 4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.
Визначений договором порядок оплати повністю узгоджується з нормативними положеннями пункту 40 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», за змістом якого плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.
На виконання умов договору відповідачу щомісяця протягом спірного періоду виставлялися на оплату рахунки-акти за телекомунікаційні послуги на загальну суму 170447,05 грн., а останнім вони були отримані до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, що підтверджується підписами повноважних осіб відповідача у наданих позивачем реєстрах на отримані рахунки (а.с. 16 - 26; 56 - 67 том 1).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, однак жодних доказів на підтвердження оплати наданих послуг відповідач не надав, хоча фактично заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу у сумі 170 447,05 грн. визнав, що вбачається із тексту підготовленого і підписаного ним проекту мирової угоди, не прийнятої позивачем (а.с. 118 том 1).
Отже, основний борг відповідача у сумі 170 447,05 грн. є доведеним і обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню на користь позивача повністю.
Заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 4.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.
Таким чином, за загальним правилом визначення строку позовної давності та відповідно до умов договору за перший місяць спірного періоду - січень 2011 року перебіг строку позовної давності починається з 20.02.2011 року і закінчується 20.02.2014 року, а за останній місяць - грудень 2011 року починається з 20.01.2012 року і закінчується 20.01.2015 року.
Стаття 261 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Діями відповідача, що свідчать про визнання ним боргу у період строку позовної давності, а відтак і про його переривання, є двосторонні акти звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2012 року та на 01.07.2014 року, що свідчить про початок нового трирічного строку позовної давності як мінімум з 01.01.2012 року із закінченням його 01.01.2015 року.
Акти звірки скріплені печатками сторін та підписані їх повноважними представниками. Зокрема, з боку Дніпропетровської міської ради - головним бухгалтером, який відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальний за забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності (а.с. 27, 49, 110, 11 том 1).
Використані при цьому сторонами бланки актів повністю відповідають формі, затвердженій спільним Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Державного комітету статистики України «Про інвентаризацію заборгованості за станом на 1 листопада 1998 року» (зареєстр. в МЮ України 10.11.1998 року за №714/3154).
З урахуванням подання позивачем позову до суду 03.07.2014 року строк позовної давності не є про пущеним.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 14 356,88 грн. розраховані відповідно до наступного розрахунку:
- за період з 21.02.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 10 570,13 грн. - 1 039,06 грн.;
- за період з 21.03.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 13 683,00 грн. - 1 313,57 грн.;
- за період з 21.04.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 645,62 грн. - 1 368,66 грн.;
- за період з 21.05.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 13 848,98 грн. - 1 260,07 грн.;
- за період з 21.06.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 278,71 грн. - 1 262,79 грн.;
- за період з 21.07.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 489,01 грн. - 1 331,63 грн.;
- за період з 21.08.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 272,56 грн. - 1 190,68 грн.;
- за період з 21.09.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 602,86 грн. - 1 181,03 грн.;
- за період з 21.10.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 076,75 грн. - 1 182,18 грн.;
- за період з 21.11.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 543,58 грн. - 1 103,32 грн.;
- за період з 21.12.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 063,53 грн. - 1 105,62 грн.;
- за період з 21.01.2012 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 372,32 грн. - 1 018,27 грн.
За наслідками перевірки здійсненого розрахунку 3% річних порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 18 667,09 грн. розраховані відповідно до наступного розрахунку:
- за період з 21.02.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 10 570,13 грн. - 1 444,71 грн.;
- за період з 21.03.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 13 683,00 грн. - 1 655,43 грн.;
- за період з 21.04.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 645,62 грн. - 1 561,20 грн.;
- за період з 21.05.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 13 848,98 грн. - 1 354,65 грн.;
- за період з 21.06.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 278,71 грн. - 1 334,23 грн.;
- за період з 21.07.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 489,01 грн. - 1 670,40 грн.;
- за період з 21.08.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 272,56 грн. - 1 602,71 грн.;
- за період з 21.09.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 602,86 грн. - 1 623,58 грн.;
- за період з 21.10.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 076,75 грн. - 1 676,27 грн.;
- за період з 21.11.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 543,58 грн. - 1 600,84 грн.;
- за період з 21.12.2011 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 15 063,53 грн. - 1 624,70 грн.;
- за період з 21.01.2012 року по 31.05.2014 року на заборгованість у сумі 14 372,32 грн. - 1 518,37 грн.
За наслідками перевірки здійсненого розрахунку інфляційних втрат порушень не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4 069,42 грн.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26, ідентифікаційний код 25543196) основний борг у сумі 170 447,05 грн., 3% річних у сумі 14356,88 грн., інфляційні втрати у сумі 18 667,09 грн., судовий збір у сумі 4 069,42 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 18.11.2014 року.
Головуючий колегії, суддя І.І. Колісник
Суддя В.Г. Бєлік
Суддя Н.Б. Кеся