17 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2114/5819/12
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Спічак О.Б.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 вересня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 вересня 2014 року задоволено позов та зобов'язано пенсійний орган зарахувати, з 01.01.2012 року, до стажу позивача період отримання допомоги по безробіттю, за період з 26.03.1994 року по 26.06.1994 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням пенсійним органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як згідно довідок від центру зайнятості, позивачем не отримано допомоги по безробіттю у вказаному періоді, а тому немає підстав для його зарахування до пенсійного стажу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Херсоні і отримує пенсію за віком, з 04.11.2002 року.
26.12.2011 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок його пенсії із врахуванням періоду отримання ним допомоги по безробіттю у Херсонському міському центрі зайнятості, з 27.12.1993 року до 26.06.1994 року, про що надано довідку від центру зайнятості, проте листом УПФУ в м.Херсоні від 23.01.2012 року - позивачу відмовлено в задоволені заяви, оскільки вказана довідка не відповідає вимогам Інструкції з діловодства у Міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.
За результатами проведеної перевірки пенсійним органом встановлено, що позивач не отримував допомогу по безробіттю, у період з 27.03.1994 року по 26.06.1994 року, а тому відсутні підстави для зарахування даного стажу. При цьому період з 27.12.1993 року по 26.03.1994 року - підтверджено первинними документами та зараховано пенсійним органом.
Не погоджуючись з вказаними діями пенсійного органу, позивачем подано позов із вимогами про зарахування до пенсійного стажу, періоду з 26.03.1994 року по 26.06.1994 року.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким частково не погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ст.28 Закону України «Про зайнятість населення» - допомога по безробіттю виплачується з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про працевлаштування, але не більш як 12 місяців протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на повну пенсію) - до 18 місяців. У перший рік допомога подається не більш як 6 місяців, другий - не більш як 3 місяці, третій рік - залишок,не використаний за попередні 2 роки.
Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - до стажу роботи зараховується будь-яка робота, на якій працівник підлягає державному соціальному страхуванню або за умови сплати страхових внесків.
Згідно ст.62 цього Закону - основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України - висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Судовою колегією встановлено, що довідкою Херсонського міського центру зайнятості внесено зміни до записів у трудовій книжці позивача та зазначено, що позивачем отримано допомогу по безробіттю, у період з 27.12.1993 року по 26.06.1994 року (а.с.12).
Згідно довідки центру зайнятості №08-17/5535 від 28.09.2012 року (а.с.42) - 29.09.1995 року здійснено виплату позивачу допомоги по безробіттю за 3 місяці першого року, тобто з наведеного вбачається, що позивачу виплачено за перший рік безробіття, крім вже проведених виплат за період з 27 грудня 1993 року по 26 березня 1994 року, ще за три місяці першого року безробіття, тобто 1994 року, а усього за 1994 рік позивачу виплачено допомогу по безробіттю за шість місяців, тобто по червень.
Такий же висновок зроблено й Вищим адміністративним судом України у своєму рішенні від 08.08.2014 року, та згідно вимог частини статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України - даний висновок є обов'язковим для апеляційного суду при новому розгляді справи і не потребує додаткового доведення.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем фактично отримано допомогу по безробіттю у спірному періоді, то період з 27.03.1994 року по 26.06.1994 року, підлягає зарахуванню до стажу для нарахування пенсії позивача.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що пенсійним органом добровільно зараховано період з 27.12.1993 року по 26.03.1994 року до загального трудового стажу позивача (а.с.17), а тому уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, за період з 27.03.1994 року по 26.06.1994 року, що є підставою для зміни судового рішення в цій частині.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні - задовольнити частково.
Постанову Комсомольського районного суду м.Херсона від 24 вересня 2014 року - змінити та викласти перший абзац резолютивної частини судового рішення в наступній редакції:
"Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Херсоні про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково."
У третьому абзаці резолютивної частини судового рішення - зазначити період отримання допомоги по безробіттю, який підлягає зарахуванню до стажу ОСОБА_1, як період з 27 березня 1994 року по 26 червня 1994 року.
В решті - залишити постанову суду без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло