Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 листопада 2014 р. № 643/11836/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,
суддів: - Єгупенка В.В., Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Пасечник М.В.,
за участі: позивача - ОСОБА_1 ,
представники відповідача 1 - Ібрагімова Ф.Б.,
представника відповідача 2 - Новикова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд:
1) визнати незаконним рішення посадових осіб Головного управління МВС України в Харківській області щодо відмови у прийнятті та повернення документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
2) визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Головного управління МВС України в Харківській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
3) зобов'язати Головне управління МВС України в Харківській області прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства;
4) зобов'язати Головне управління МВС України в Харківській області у семиденний строк після реєстрації документів подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
5) визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ № 15/5-3-310 від 26 04.2013 року щодо відмови у задоволенні скарги на рішення посадових осіб ГУ МВС України в Харківській області;
6) зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у десятиденний строк прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства;
7) визнати незаконним рішення посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у прийнятті та повернення документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
8) визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
9) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства;
10) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в 15-денний строк з дня реєстрації документів подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;
11) визнати незаконним рішення Міністерства оборони України № 248/3/6/1653/844 від 20.05.2013 року щодо відмови у задоволенні скарги на рішення посадових осіб Московського районного військового комісаріату м. Харкова;
12) зобов'язати Міністерство оборони України у місячний строк після надходження зазначених документів прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.03.2014 року - адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, про визнання незаконними рішень органу владних повноважень та його посадових осіб направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05.03.2014 року - залишено без змін.
Московський районний суд м. Харкова 21.07.2014 року направив адміністративну справу № 643/11836/13-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, про визнання незаконними рішень органу владних повноважень та його посадових осіб за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року - прийнято до розгляду справу № 643/11836/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014 року - закрито провадження у адміністративній справі №643/11836/13-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії позивач зазначив наступне. В період з 12.06.1987 р. по 13.08.1987 р. ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а в період з 21.06.1990 р. по 31.10.2011 р. - проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно довідки МСЕК ХАР-05 № 003273 - 15.02.2014 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, у зв'язку з: - захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; - захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Вказав, що у липні 2012 року він звертався до Московського районного військового комісаріату м. Харкова з заявою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в порядку, передбаченому п. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», проте листом від 16.07.2012 року позивачу було відмовлено у такій виплаті. На рішення та бездіяльність посадових осіб Московського районного військового комісаріату м. Харкова позивачем подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 скаргу, за наслідком розгляду якої позивачу Харківським обласним військовим комісаріатом було повідомлено, що він не має права на одноразову грошову допомогу відповідно до положення Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Вказав, що також звертався зі скаргою до Міністерства оборони України, яке листом також відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги. На думку позивача, вказані рішення та бездіяльність відповідачів є незаконними, у зв'язку з чим просив у судовому порядку відновити його порушені права.
Представник відповідача, Міністерства оборони України, заперечуючи проти позову, подав заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають. В обґрунтування вказав, що 1) інвалідність позивачу встановлено пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів; 2) закінчення спеціальних зборів відбулось до прийняття і введення в дію правової норми щодо виплати одноразової допомоги у зв'язку з інвалідністю, а отже, на думку відповідача на ОСОБА_1 не поширюються. Крім того, вказав, що Міністерство оборони України та Харківський обласний військовий комісаріат є неналежними відповідачами по справі, оскільки захворювання, яке призвело до встановлення позивачу інвалідності, пов'язане, зокрема, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Також зазначив, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний закон, а саме: Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст. 48 якого передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка виплачується органами соціального захисту населення.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , заперечуючи проти позову, подав заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги є незаконними та безпідставними. Вказав, що позивач приймав участь у спеціальних зборах в період з 01.06.1987 р. по 01.08.1987 р., інвалідність позивачу встановлено 15.02.2012 р., тобто пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, що суперечить нормам «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499. Крім того, вказав, що військові комісари оформлюють та подають до департаменту фінансів Міністерства оборони України документи на одержання грошової допомоги у разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), а позивач був звільнений з МВС України, тому вважає, що Харківський обласний військовий комісаріат є неналежним відповідачем по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Додатково в обґрунтування вказав, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги на підставі ч. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті.
Представники відповідачів, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у запереченнях, просили у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Пунктом 4 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті, а саме: виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої він був приписаний в запасі, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).
Судом встановлено, що Московським районним військовим комісаріатом м. Харкова ОСОБА_1 був призваний:
- 14.11.1984 року на строкову військову службу, яку проходив до 1986 року,
- 11.06.1987 року на спеціальні збори на Чорнобильську АЕС (т. 2 а.с. 112),
крім того, як вбачається з матеріалів справи, в період з 21.06.1990 р. по 31.10.2011 р. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (т. 2 а.с. 104-105).
Так, в період з 12.06.1987 р. по 13.08.1987 р. ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ЧАЕС), про що свідчить, зокрема, військовий квиток позивача серія НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 95).
Як встановлено судом, позивач віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення ОСОБА_1 - серія НОМЕР_2 , дата видачі 01.03.2012 р., строк дії - безстроково, відповідно до вкладки до вказаного посвідчення - позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (т. 1 а.с. 156).
За результатом огляду фахівцями обласної МСЕК ОСОБА_1 15.02.2012 року було встановлено третю групу інвалідності з втратою 50% працездатності, про що видано виписку з акту огляду МСЕК до довідки серії 10ААА № 622529 та довідку про результати визначення втрати професійної працездатності серії ХАР-05 № 003273 (т. 2 а.с. 87, 88).
Пунктом 2 вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 р. встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 p., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Отже, як встановлено судом, третю групу інвалідності позивачу встановлено 15.02.2012 року, тобто після 1 січня 2007 pоку.
Відповідно до довідки про результати визначення втрати професійної працездатності серії ХАР-05 № 003273 від 15.02.2012 р. - причиною втрати професійної працездатності зазначено: “Захворювання, Так, пов'язане з виконанням обов'язків в/служ. з лікв. наслідків ав. на ЧАЕС. Захворювання, Так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.”, що також встановлено військово-лікарською комісією госпіталю ГУМВС України в Харківській області та вказано в свідоцтві про хворобу позивача № 2 від 06.01.2012 р. (т .2 а.с. 85-85, 87).
Згідно з п. 6 Порядку № 499 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, установлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
Як встановлено судом та представниками сторін по справі в судовому засіданні не заперечувалось, позивач не отримував одноразову грошову допомогу або компенсаційну виплату у зв'язку з настанням інвалідності, на підставі захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлених іншими законами України, про що свідчать долучені до матеріалів справи: копія довідки Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» № 1-4/309 від 17.02.2012 р., копії листів ГУМВС України в Харківській області № 9/3-39 від 25.04.2012 р., № 9/3-47 від 07.06.2012 р. щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, а також копія листа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 91 від 05.09.2012 р. (т. 2 а.с. 82, 83, 84, 91).
Пунктом 3 вказаного Порядку (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;
копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Відповідно до п. 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 19 серпня 2008 року N 407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2008 р. за N 1079/15770 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) уповноваженим органом з питань підготовки документів та винесення висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб у системі органі Міністерства оборони України є військові комісаріати обласних рівнів, а головним розпорядником відповідних коштів на ці потреби є Міністр оборони.
Зокрема, відповідно до п. 4.9 вказаного Положення документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Як встановлено судом, Московським районним військовим комісаріатом м. Харкова листом вих. № 996 від 16.07.2012 року на звернення позивача вх. № 2284 від 12.07.2012 р. щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отримання 3 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті зазначеної допомоги (т. 2 а.с. 97). Копії заяви позивача до Московського районного військового комісаріату м. Харкова позивачем суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що на неодноразові вимоги суду позивачем не надано також належних доказів звернення позивача до відповідачів, Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи скарги ОСОБА_1 не містять дати їх складання, підпису позивача, а також доказів їх надіслання та отримання відповідачами (т. 2 а.с. 98-99, 101-102), а отже не приймаються судом, як належні та допустимі докази в розумінні ст. 86 КАС України.
З пояснень представника позивача, а також наданої суду представником відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії скарги позивача без дати та підпису ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 107-109), вбачається, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звертався зі скаргою на рішення посадових осіб Московського районного військового комісаріату м. Харкова щодо відмови йому у прийнятті та поверненні документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 3 групи інвалідності, а також на їх бездіяльність щодо неподання до Міністерства оборони України висновку щодо можливості проведення вказаної виплати.
До вказаної скарги позивачем було додано копію посвідчення, копію довідки МСЕК, копію довідки КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи», а також копію відповіді Московського районного військового комісаріату м. Харкова вих. № 996 від 16.07.2012 року, про що свідчить перелік додатків, зазначених в скарзі, та позивачем і представниками сторін по справі в судовому засіданні не заперечувалось.
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом вих. № 532 ВФСЗ/2 від 14.05.2013 року було повідомлено позивачу, що у зв'язку з тим, що групу інвалідності йому було встановлено пізніше ніж через три місяці після проходження військових зборів, то одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» йому не передбачена (т. 2 а.с. 100).
Відповідно до пояснень позивача та його представника в судовому засіданні до Міністерства оборони України ОСОБА_1 було подано скаргу аналогічного змісту та з тими ж додатками, як та, що була подано позивачем до Харківського обласного військового комісаріату.
Судом встановлено, що Міністерством оборони України листом вих. № 248/3/6/1653/844 від 20.05.2013 р. було також відмовлено позивачу у задоволенні його скарги (а.с. 103).
Інших заяв або скарг від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України не надсилалось, що позивачем та його представником в судовому засіданні не заперечувалось.
Відповідно до п. 4.10 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 19 серпня 2008 року N 407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2008 р. за N 1079/15770 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Судом не приймається посилання позивача на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у даного відповідача відсутній обов'язок подачі до Міністерства оборони України висновку про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.
З матеріалів справи вбачається, що станом на час, коли позивач був призваний на спеціальні збори на Чорнобильську АЕС, він щодо військового обов'язку громадян України відносився до категорії військовозобов'язаних осіб.
Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку № 499 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) військовозобов'язаним чи резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, у разі інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках від 12-місячного грошового забезпечення, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках 33-місячного грошового забезпечення.
Таким чином, системно аналізуючи наведені вище норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 499 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: на момент встановлення позивачу інвалідності та його звернення до відповідачів, суд приходить до висновку, що військовозобов'язаним, які призвані на спеціальні збори, у разі інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів виплачується одноразова грошова допомога.
Як встановлено судом інвалідність позивача настала 15.02.2012 року, тобто пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги в порядку передбаченому пунктом 4 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також п.п. 3 п. 2 Порядку № 499 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Посилання представника позивача в обґрунтування позовних вимог на редакцію ч. 4 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: що «одноразова грошова допомога виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві», судом не приймаються до уваги, оскільки редакція цієї норми закону станом на момент виникнення спірних правовідносин вказаного посилання не містить. Належних пояснень щодо зазначеної обставини позивачем та його представником суду не надано.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не має права на виплату одноразової грошової допомоги в порядку передбаченому пунктом 4 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також п.п. 3 п. 2 Порядку № 499 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити.
Крім того, судом не приймаються до уваги помилкові твердження представників відповідачів в обґрунтування заперечень проти позову на ту обставину, що закінчення спеціальних зборів відбулось до прийняття і введення в дію правових норм щодо виплати одноразової допомоги у зв'язку з інвалідністю, а отже, на позивача не поширюються, оскільки норми щодо виплати одноразової грошової допомоги пов'язують право осіб на такі виплати не з часом звільнення особи, а з часом настання інвалідності. А також посилання відповідачів, що Міністерство оборони України та Харківський обласний військовий комісаріат є неналежними відповідачами по справі, оскільки захворювання, яке призвело до встановлення позивачу інвалідності, пов'язане, зокрема, з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та крім того слід застосовувати спеціальний закон, а саме: Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст. 48 якого передбачена одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та яка виплачується органами соціального захисту населення, оскільки згідно з п. 6 Порядку № 499 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, установлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат. Проте в даному випадку вказані помилкові посилання відповідача не спростовують доведеної в ході судового розгляду відсутності у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги в порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також п.п. 3 п. 2 Порядку № 499 в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування незаконності рішень та бездіяльності відповідачів.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняти (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконними рішень та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий - суддя К.О. Севастьяненко
Суддя В.В. Єгупенко
Суддя І.С. Нуруллаєв