Справа: № 381/1256/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
09 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження,-
Позивачі. звернулись до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження, посилаючись на те, що посадова особа відповідача внесла до офіційного документу неправдиві відомості, оскільки фактично судове рішення не виконано, та грошові кошти позивачам не виплачуються з безпідставних причин.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2006 року задоволено позовні вимоги позивачів до Київського обласного військового комісаріату про перерахунок підвищення до пенсії як учасників бойових дій та інвалідів війни згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 150% 400% 350% 200% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Резолютивною частиною вказаної постанови встановлено зобов'язання виплачувати дане підвищення в подальшому виходячи з поточного розміру прожиткового мінімуму, встановленого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».
В провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління, юстиції у м. Києві Городньої Г.Ю. знаходився виконавчий лист Фастівського міськрайонного суду Київської області № 2а-5533/06 від 24.09.2009 року «Про зобов'язання боржника Київського обласного військового комісаріату здійснювати підвищення раніше призначеної пенсії, як учасників бойових дій та інвалідів війни згідно ст.ст. 12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 150%, 400%, 350%, 200% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року по справі №2а-5533/06 було замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання даного рішення на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
13.10.2011 року, відповідно до ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.
До відповідача було направлено повідомлення, в якому вказувалось на те, що згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області №170209, було здійснено перерахунок пенсії та виплачено борг ОСОБА_3, згідно постанови суду.
Виходячи з вищезазначеного, 27.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
Як зазначено у матеріалах справи постанову державного виконавця позивачі отримали 11.12.2013 року. Отже перебіг процесуальних строків для оскарження даної постанови починається у відповідності до ст. 181 КАС України, тобто у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява по вказаній справі була зареєстрованою 12.03.2014 року, тобто з порушенням терміну звернення до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та встановленим фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне, відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На час тривання виконавчого провадження, постанова Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2006 року була фактично виконана у повному обсязі - було проведено перерахунок та виплачено пенсію позивачам. Крім того, вказана постанова не містить вказівки про зобов'язання забезпечувати проведення зазначених в ній виплат в подальшому, оскільки,суд захищає лише вже порушене право, а не те, що буде колись порушене. Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав. Більше того, суд першої інстанції своєю аргументацією фактично доповнює вказану постанову та зобов'язує здійснювати такі виплати в подальшому, та вважає, що виконавче провадження повинно тривати надалі, що безперечно суперечить чинному законодавству.
Також не можна погодитись з висновком суду першої інстанції, який в оскаржуваному рішенні зазначив, що постанова суду на момент розгляду справи не виконана в повному обсязі, оскільки це не відповідає обставинам справи. Крім того, колегія суддів критично сприймає позицію суду щодо того, що державним виконавцем не вчинено всіх належних дій.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем законно закінчено виконавче провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
За таких підстав, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для визнання оскаржуваних дій державного виконавя правомірними, та задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до однозначного висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової, якою позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області -задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Головне управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та відновлення виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді Я.С. Мамчур
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.