17 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3375/14
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Розмовенко А.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Козлова Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні дозволу на сплату митних платежів на автомобіль марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску та зобов'язати відповідача вжити заходи щодо надання такого дозволу та оформлення права власності на вказаний автомобіль.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2006 році його батьком інвалідом ОСОБА_4 був отриманий автомобіль марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску як гуманітарна допомога. Після смерті батька, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на переоформлення вказаного автомобіля на його ім'я. Проте, листом від 28.03.2012 № 02-10/2398 відповідач визначив позивачу місячний термін для сплати митних платежів, шо на його думку, не відповідає вимогам абзацу 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (в редакції, чинній на час звернення). Вважає такі дії відповідача протиправними. Також зазначив, що застосування відповідачем до спірних правовідносин положень абзацу 7 пункту 41 Порядку № 999, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1057 від 31.10.2012 погіршують становище позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, виклав свою позицію проти доводів позивача, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством України. Крім того, відповідач зазначив, що на даний час він звернувся до Комісії з питань гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики з питанням передачі у власність позивачу автомобіля марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, судом встановлено наступне.
Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації є правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
У 2006 році Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації було видано інваліду ОСОБА_5 як гуманітарна допомога автомобіль марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску, з правом передачі керування - ОСОБА_6 без права продажу, дарування або передачі іншій особі. Вказаний автомобіль зареєстрований у Менському МРЕВ 17.08.2006р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.36).
ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.12).
У зв'язку з розбіжністю у написанні прізвища позивача (ОСОБА_6) факт родинних відносин з померлим ОСОБА_5 встановлено рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.09.2014(а.с.13).
На час смерті батька позивач був зареєстрований разом з ним за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Щорської міської ради Чернігівської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 874 (а.с.8).
Після смерті батька позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Щорської РДА із заявою, в який просив надати йому дозвіл на переоформлення автомобіля марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску на його ім'я. При цьому вказав, що податки і збори на день здійснення митного оформлення автомобіля зобов'язується сплатити (а.с.7). Вказане звернення було направлено Головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації, яке в свою чергу листом від 28.03.2012 № 02-10/2398, посилаючись на Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999, визначили позивачу місячний термін для сплати податків та зборів (а.с.27).
Підставою звернення позивача до суду, стали неправомірні, на його думку, дії відповідача, що виявились у порушенні вимог Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (в редакції станом на час звернення) при здійснення своїх повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Абзацом 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Однак, вказана норма не містить будь-яких обмежень щодо строків сплати податків та зборів при передачі у власність одному з членів сім'ї інваліда автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв протиправно визначивши в листі від 28.03.2012 № 02-10/2398 позивачу місячний термін сплати податків та зборів для оформлення автомобіля марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин та з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо встановлення місячного терміну сплати податків і зборів для передачі у власність ОСОБА_3 автомобіля марки DAIMLER-BENZ, модель С180, 1999 року випуску, належного померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Менським МРЕВ 17.08.2006, визначеного в листі від 28.03.2012 № 02-10/2398.
Позовну вимогу про визнання протиправною відмову в наданні дозволу на сплату митних платежів на автомобіль марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску, суд вважає необґрунтованою, оскільки Положенням про Департамент соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації та Порядком № 999 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) не визначено обов'язок відповідача надавати такий дозвіл.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача вжити заходи щодо надання дозволу на сплату митних платежів на автомобіль марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску та оформлення права власності на нього, то суд зазначає таке.
Приписами абзацу 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення по даному питанню приймає Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
07.11.2014 позивачем за спірний автомобіль сплачено збір в сумі 50492,95грн., що підтверджується митною квитанцією серії КБ № 169421(а.с.30) та передано відповідачу.
11.11.2014 відповідач звернувся до Комісії з питань гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики з питанням передачі у власність позивачу автомобіля марки DAIMLER-BENZ, 1999 року випуску, що підтверджується листом № 13-10/10532(а.с.28-30), тобто вжив відповідні заходи, тому в задоволенні цих вимог позивачу слід відмовити.
Щодо тверджень відповідача, що на даний час позивачем був пропущений шестимісячний строк для сплати податків і зборів, що передбачений абзацом 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (в редакції від 31.10.2012р.), то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно частини першої та другої статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 ЦК України).
Частиною четвертою статті 4 Цивільного кодексу України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 1057 до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями внесені зміни, за якими п. 41 (абз.7) викладено в наступній редакції: «після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда. Контроль за дотриманням зазначеного строку здійснюється головним управлінням соціального захисту чи управлінням виконавчої дирекції».
Абзацом 7 пункту 41 Порядку № 999 в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про переоформлення автомобіля (ІНФОРМАЦІЯ_1), після смерті інваліда (ІНФОРМАЦІЯ_2) не визначено будь-яких обмежень щодо строків сплати податків та зборів.
Дія положень статті 5 Цивільного кодексу України у повному обсязі поширювалась і на Порядок №999 в редакції від 31.10.2012 як на новий акт цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У даній справі, позивач звернувся до відповідача в порядку, визначеному абзацом 7 пункту 41 Порядку № 999 в редакції, яка діяла до 31.10.2012.
Проте відповідач не звернув уваги на зазначені вимоги закону та дійшов передчасного висновку про те, що положення абзацу 7 пункту 41 Порядку № 999 в редакції від 31.10.2012 підлягають застосуванню до відносин, які виникли до набрання чинності вказаним актом цивільного законодавства, не врахував, що ці відносини є єдиним правочином щодо надання права членам сім'ї інваліда на залишення автомобіля в разі його смерті, і що новий Порядок установлює обмеження, яких не було в Порядку №999 від 19.07.2006, чинного на момент виникнення правовідносин, що порушує права позивача.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 11, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації щодо встановлення місячного терміну сплати податків і зборів для передачі у власність ОСОБА_3 автомобіля марки DAIMLER-BENZ, модель С180, 1999 року випуску, належного померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Менським МРЕВ 17.08.2006, що викладені в листі від 28.03.2014 № 02-10/2398.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 36,54 грн
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис І.І. Соломко
З оригіналом згідно
Суддя І.І. Соломко