03 листопада 2014 р.Справа № 554/3096/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
прокурора Чекирда О.С.
представника відповідача Дзюбло О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.07.2014р. по справі № 554/3096/13-а
за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 36 Об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 )
до Полтавської міської ради треті особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава , Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру , Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради
про скасування рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 09.08.2007 року "Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави",
Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) до суду з позовом до Полтавської міської ради (далі - відповідач), треті особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради, в якому просив суд:
- скасувати рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтава».
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 01.07.2014р. зазначений позов задоволено.
Скасовано рішення сімнадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтава».
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 20, 21, 22 Земельного кодексу Української РСР, ст.ст. 77, 116, 122, 123, 151 Земельного кодексу України в редакції від 30.12.2004р., ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 2, 19, ч.1 ст. 71, ст.ст. 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону Центрального регіону України подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням сімнадцятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 09.08.2007р. «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави» Міністерству оборони України припинено право користування земельною ділянкою у Супрунівському промвузлі, а дана земельна ділянка зарахована до земель запасу та віднесена до земель промисловості.
Під час проведення Військовою прокуратурою Харківського гарнізону перевірки, було встановлено, що на бухгалтерському обліку 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) знаходиться земельна ділянка площею 20,9 га, яка була передана Міністерством оборони України у відання Міністерству транспорту та зв'язку України в складі військового містечка № 73, згідно розпорядження КМУ №389-р від 17.06.2004 року та на підставі акту приймання-передачі військового містечка № 73 с.Супрунівка Полтавської області 36 об'єднаному загону від 2005 року. Однак незважаючи на те, що земельна ділянка була передана Міністерсту транспорту та зв'язку України , 09.08.2007 року, рішенням сесії Полтавської міської ради право користування земельною ділянкою у Супрунівському промвузлі, загальною площею 20,9 га Міністерству оборони України припинено, а земельна ділянка зарахована до земель запасу.
Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вважаючи зазначене рішення суб'єкта владних повноважень незаконним звернувся інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту з позовом про скасування вказаного рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що спірне рішення Полтавської міської ради від 09.08.2007р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За приписами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
З позовної заяви вбачається, що прокурор оскаржує рішення Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтава».
Зазначеним рішенням Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтави» було припинено Міністерству оборони України право користування земельною ділянкою у Супрунівському промвузлі, загальною площею 20,9 га, та зараховано її до земель запасу міста (т.1 а.с. 247).
Колегія суддів, перевіривши спірне рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність його вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України приходить до висновку, що воно прийняте без дотриманням вимог діючого законодавства, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, військовій частині НОМЕР_2 (правонаступником якої є військова частина НОМЕР_3 , в подальшому Т0330 - 36 об'єднаний гарнізон Державної спеціальної служби транспорту) проведено відвод земельної ділянки площею 15,0 га в постійне користування під забудову, що підтверджується актом від 27 вересня 1967 року, копія якого міститься в матеріалах справи ( т.1 а.с. 259).
На виконання рішення виконавчого комітету обласної ради депутатів трудящих від 14 травня 1968р. № 194 військовій частині НОМЕР_2 передано в постійне користування земельну ділянку площею 5,9 га. Зазначене підтверджується актом відводу земельної ділянки в користування військовій частині НОМЕР_2 під житлове будівництво та будівництво залізничного тупика в Супрунівському промрайоні від 17 червня 1968р. (т. 1 а.с. 256).
17 червня 2004р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 389-р «Деякі питання реалізації Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту», яким зобов'язано Міноборони та Мінтрансу здійснити заходи, пов'язані з передачею залізничних військ Збройних Сил у підпорядкування Мінтрансу та їх перетворенням у Державну спеціальну службу транспорту.
На виконання зазначеного Розпорядження військове містечко № 73 в с. Супрунівка Полтавської області, до складу якого входить земельна ділянка площею 20,9 га від Міністерства оборони України прийнято до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, про що складено акт приймання-передачі від 2005р.(т.1 а.с. 249- 252).
Таким чином, на момент прийняття Полтавською міською радою оскаржуваного рішення, зазначена земельна ділянка площею 20,9 га Супрунівському промвузлі м. Полтави знаходилась в постійному користуванні Міністерства транспорту та зв'язку України.
Між тим, спірним рішенням було припинено право користування земельною ділянкою Міністерству оборони, в користуванні якого вказана земельна ділянка з 2005 року не перебувала.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року прийняте без з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п.2 Указу Президента України № 581/2011 від 12.05.2011р. «Про Положення про Міністерство інфраструктури України» Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.
За приписами ч.2 ст. 19 Земельного кодексу України у запасі можуть перебувати земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.
Однак, на час прийняття відповідачем спірного рішення земельна ділянка у Супрунівському промвузлі м. Полтави знаходилась у користуванні 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту, який був підпорядкований Міністерству транспорту та зв'язку України, що унеможливлює віднесення її до земель запасу.
Також колегія суддів зазначає, що приписами ст. 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, серед яких повноваження щодо розпорядження землями оборони - відсутні.
Згідно п. 51 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність.
Таким чином, міська рада має повноваження лише щодо надання згоди на передачу земельної ділянки з державної у комунальну власність
Отже, рішення Полтавської міської ради, яким припинено право користування земельною ділянкою, що перебуває у державній власності, прийняте не на підставі та поза межами повноважень, що передбачені законами України
Колегія суддів, перевіривши спірне рішення суб'єкта владних повноважень погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Посилання представника Полтавської міської ради на те, що у Міністерство інфраструктури не набуло права користування спірною земельною ділянкою у з в'язку з тим, що за приписами Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р. право землекористування засвідчується державними актами на право користування землею, які у позивача відсутні, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Так, за приписами ст. 5 Земельного кодексу УССР від 29.11.1922р. (чинного на момент надання військовій частині НОМЕР_2 земельної ділянки у користування) всі землі, які залишаються в єдиному державному земельному фонді після надання із нього земель в безпосереднє користування трудових землеробів та їх об'єднань, міст та поселень міського типу - складають землі безпосереднього державного володіння і є державним земельним майном.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення суб'єкта владних повноважень) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.
Земельна ділянка площею 20,9 га надана в користування військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої є 36 об'єднаний гарнізон Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) на підставі вищезазначених актів відводу земельних ділянок від 27.09.1967р., та від 17.06.1968р., відноситься до земель оборони та перебуває в державній власності.
Таким чином враховуючи, що земельна ділянка площею 20,9 га була надана військовій частині 04559 у постійне користування до прийняття Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970р., положення цього кодексу щодо обов'язкового отримання державних актів на право користування земельною ділянкою при наданні у користування земельної ділянки у 1967-1968 роках не застосовуються.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що у прокурора у даній справі відсутні повноваження щодо звернення до суду з метою захисту прав Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного гарнізону Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Згідно ст. 23 зазначеного Закону подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону. У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.
Тобто, невнесення подання не виключає можливості звернення прокурора до суду.
Таким чином, прокурор, встановивши, що рішенням Полтавської міської ради від 09 серпня 2007 року «Про зарахування до земель запасу міста земельної ділянки у Супрунівському промвузлі м. Полтава» порушено вимоги земельного законодавства, обґрунтовано, на підставі положень п.3, ч.3 ст. 20, ч.5 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду з метою усунення порушень закону.
Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.07.2014р. по справі № 554/3096/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 10.11.2014 р.