11 листопада 2014 року Справа № 165534/12/9104
Львівський апеляційний адміністративнийсуд в складі :
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду Українив м.Хуст та Хустському районі на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 19.08.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
26.07.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до УПФУ про нарахування та виплату, підвищення до пенсії як дитині війни за шість місяців до дня звернення до суду, ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування та виплату, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2011 року по 31.06.2011 року, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 28.07.2011 року адміністративний позов ОСОБА_8 за період з 01.01.2011 року до 25.01.2011 року залишено без розгляду.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.08.2011 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано УПФУ здійснити нарахування і виплату на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 невиплачене підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.01.2011 року по 19.08.2011 року, на користь ОСОБА_8 невиплачене підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.01.2011 року по 30.06.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.3 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі є дітьми війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мають право на підвищення виплачуваної йому УПФУ пенсії за віком.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та задоволення позовних вимог позивача починаючи з 26.01.2011 року.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачівза період по 22.07.2011 року включно, у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі задовольнити частково.
Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 19.08.2011 року у справі №2а-3275/11- скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районів частині відмови ОСОБА_1, БенцаГабриеллі Іллічні, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районінарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 26.01.2011 року по 22.07.2011 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_8 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 26.01.2011 року по 30.06.2011 року включно.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити вищезазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.М. Гулид
судді С.М. Кузьмич
В.М. Каралюс