10 листопада 2014 р.Справа № 265/4413/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 06.08.2014р. по справі № 265/4413/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання зробити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 06.08.2014р. зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осі, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про внесення змін в Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", від 28.12.2011р. № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", від 24.04.2014р. № 112 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення".
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача здійснювати позивачу відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей" виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру пенсії, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014р. по 02.08.2014р.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Щодо доводів апеляційної скарги про не врахування судом першої інстанції Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції Закону, яка діяла до 03.08.2014р.) не встановлено обмеження, щодо виплат відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та не надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри зазначених виплат, тому з 01.01.2014 року діють положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за період до 03.08.2014 року нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідач за період з 01.01.2014р. по 02.08.2014 року не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.12.2011р. за № 1381 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 06.08.2014р. по справі № 265/4413/14-а в частині задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.