11 листопада 2014 року Справа № 133159/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів: Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,-
В листопаді 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як дружині померлого учасника війни у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з врахуванням проведених виплат.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 15 вказаного Закону та ст. 22 п. 3 Конституції України щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня була виплачена не в повному розмірі, тому позивач і звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради по нарахуванню і виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги, та зобов»язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради з урахуванням виплачених сум нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як дружині померлого учасника війни, який був визнаний за життя інвалідом, відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, установленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 15 вказаного Закону та ст. 22 п. 3 Конституції України щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня була виплачена не в повному розмірі, тому позивач і звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 05 грудня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Любомльської райдержадміністрації по нарахуванню і виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги, та зобов»язано управління праці та соціального захисту населення Любомльської райдержадміністрації з урахуванням виплачених сум нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як дружині померлого інваліда війни відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, установленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ветерана війни, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи, відповідачем не заперечується, та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у п.1 ст.10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2011 році дія ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги дружині померлого ветерана війни до 5 травня за 2011 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2011 року у справі № 2а-2409/11 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.М. Гулид
Судді В.М. Каралюс
С.М. Кузьмич