04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" листопада 2014 р. Справа№ 910/19285/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від першого відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" - Зарванська І.І., довіреність № б/н від 14.107.2014;
від другого відповідача - приватного підприємства "Етралюкс"- представник не прибув;
від третього відповідача - приватного підприємства "Мегабайт" - представник не прибув;
від четвертого відповідача - приватного підприємства "Неопол" - Чурікова Т.Ю., довіреність № б/н від 20.03.2014;
від п'ятого відповідача - приватного підприємства "Плиткомм" - представник не прибув;
від шостого відповідача - приватного підприємства "А.К.М." - представник не прибув;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 у справі № 910/19285/13 (суддя Гулевець О.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі", приватного підприємства "Етралюкс", приватного підприємства "Мегабайт", приватного підприємства "Неопол", приватного підприємства "Плиткомм" та приватного підприємства "А.К.М." про стягнення кредитної заборгованості
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі", приватного підприємства "Етралюкс", приватного підприємства "Мегабайт", приватного підприємства "Неопол", приватного підприємства "Плиткомм" та приватного підприємства "А.К.М." 4 313 461,51 грн. заборгованості за кредитом, 99 135,00 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 138 292, 35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7 460, 78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 32 601,93 грн. 3% річних, 32 046,20 грн. інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, 101, 13 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, а також 634 270, 05 грн. штрафу у розмірі 5% за порушення умов договору (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2013 у справі № 910/19285/13 позов задоволено частково та вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача 4 313 461,51 грн. заборгованості за кредитом, 99 135,00 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 129 003, 34 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7 170,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 32 601,93 грн. 3% річних, 22 441, 09 грн. інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, а також 634 270, 05 грн. штрафу у розмірі 5% за порушення умов договору.
При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, задовольнив позовні вимоги.
Не погодившись з прийнятим рішенням, перший відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 у справі № 910/19285/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково на суму 4 262 146, 63 грн.
Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на невірність розрахунку пені, відсотків річних, інфляційних та штрафу.
Крім цього, апелянт зазначає, що нарахування 3% річних є необґрунтованим, оскільки Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. встановлено процентну ставку у розмірі 21%.
Також, апелянт посилається на те, що позивач, звернувши стягнення на майно першого відповідача, що було передано банку у заставу за іпотечним договором від 31.05.2010, задовольнив свої вимоги, а отже на даний час не має підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.05.2010 № 277.
В ході здійснення апеляційного провадження четвертим відповідачем подано до суду клопотання про призначення додаткової судово-економічної експертизи.
Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Водночас, згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4).
Разом з тим, четвертий відповідач просить поставити на вирішення експерта питання про те, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" умовам кредитного договору № 277 від 31.05.2010 та додатковим угодам до нього.
Дане питання є правовим та відповідно його вирішення чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Отже, зазначене питання не підлягає вирішенню експертом.
За наведених обставин, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Представники апелянта та четвертого відповідача у справі в судовому засіданні 17.11.2014 підтримали вимоги за апеляційною скаргою.
Позивач, другий, третій, п'ятий та шостий відповідачі правом на участь своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; ухвали суду направлялись за адресами, якї є їх офіційним місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім цього, за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу суду у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від позивача, другого, третього, п'ятого та шостого відповідачів до суду не надійшло.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", як кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі", як позичальником 31.05.2010р. укладено Кредитний договір №277, відповідно до умов якого, кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в сумі 5066553,51 грн. та суми гривневого еквіваленту 129951 євро 21 євроцента зі сплатою 24 % річних на строк користування згідно встановленого графіку повернення кредиту з кінцевим терміном повернення заборгованості до 30.09.2013р., на умовах визначених даним Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.
Відповідно до п. 3.3.3 договору позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до умов п. п. 1.1.2, 2.2 згідно встановленого графіку повернення кожного траншу кредиту, визначеного Договором про внесення змін №16 від 27.04.2012р. до Кредитного договору.
Згідно п. п. 2.7.1, 3.3.5 договору (в редакції Договору про внесення змін №8 від 27.04.2011р. до Кредитного договору), проценти, нараховані, відповідно до п. 2.6 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
У разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті в розмірі подвійної процентної ставки від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання. (п. 4.3 договору).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п. 3.3.3 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф 5% процентів від суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 цього Договору, за кожний випадок порушення.
Відповідно до п. 4.6 договору у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно п. 7.5 договору у разі невиконання будь-якої умови пункту 3.3. цього договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, і відповідно, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, штрафні санкції у розмірах та умовах, що визначені цим Договором.
До даного кредитного договору сторонами вносились зміни шляхом укладення наступних додаткових угод: №1 від 03.06.2010р., №2 від 03.06.2010р., №3 від 27.08.2010р., №4 від 08.11.2010р., №5 від 25.11.2010р., №6 від 10.03.2011р., №7 від 08.04.2011р. та договори про внесення змін: №8 від 27.04.2011р., №9 від 15.08.2011р., №10 від 28.10.2011р., №11 від 14.11.2011р., №12 від 25.11.2011р., №13 від 02.02.2012р., №14 від 28.02.2012р., №15 від 03.04.2012р., №16 від 27.04.2012р., №17 від 17.08.2012р.
Додатковою угодою №1 від 03.06.2010 визначено, що кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 6 346 270,46 грн. під 24% річних.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 03.06.2010 повернення вищевказаної суми кредиту здійснюється згідно наступного графіку: 28.09.2010р. - 3 268 505,72 грн.; за період з 28.09.2010 по 28.10.2012 - по 107 608,44 грн.; 28.11.2012р. - 208 026,28 грн.; за період з 28.12.2012 по 28.08.2013 - по 7 191,92 грн.; 28.09.2013р. - 7 191,86 грн.
Додатковою угодою №3 від 27.08.2010р. передбачено зміну графіку зниження заборгованості за Кредитним договором. Так, кредит повертається позичальником в наступному порядку: за період з 28.08.2010р. по 28.05.2011р. - по 7 191,86 гри.; 28.06.2011р. - 107 608,44 грн.; 28.07.2011 р. - 4 272 671,52 грн.; за період з 28.08.2011р. по 28.09.2013р. - по 72 848,90 грн.
Згідно умов Додаткової угоди №5 від 25.11.2010р. проценти, нараховані за жовтень 2010 року, позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 25.12.2010 року.
Договором про внесення змін №6 від 10.03.2011 процентна ставка змінена на 21% річних, графік повернення боргу змінено наступним чином: 28.02.2011р. - 7 191,86 грн.; за період з 28.03.2011р. по 28.05.2011р. - по 22 000,00 грн.; 28.06.2011р. - 107 608,44 грн.; 28.07.2011р. - 4 228 247,10 грн.; за період з 28.08.2011р. по 28.08.2013р. - по 72 848,90 грн.; 28.09.2013р. - 72 849,40 грн.
Договором про внесення змін №7 від 08.04.2011р. до Кредитного договору частково змінено графік повернення кредиту та визначено, що позичальник до 28.07.2011р. зобов'язаний сплатити 4128 247,10 грн.
Договором про внесення змін №8 від 27.04.2011р. до Кредитного договору передбачено, що згідно з п. 2.7.1 Кредитного договору проценти, нараховані відповідно до п. 2.6 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані.
Договором про внесення змін №9 від 15.08.2011р. до Кредитного договору визначено наступний графік повернення кредиту: 28.07.2011р. - 45 000,00 грн.; за період з 28.08.2011 по 28.09.2011р. - по 25 000,00 грн.; 28.10.2011р. - 4 251 793,80 грн.; за період з 28.11.2011 по 28.08.2013 - по 72 849,40 грн.
Договором про внесення змін №10 від 28.10.2011р. до Кредитного договору передбачено наступний графік повернення кредиту: за період з 28.10.2011р. по 28.12.2011р. - по 45 000,00 гри.; за період з 28.01.2012р. по 28.09.2012р. - по 100 000.00 грн.; 28.10.2012р. - 3 793 319,00 грн.; за період з 28.11.2012р. по 30.09.2013р. - по 100 000,00 грн.
Згідно Договору про внесення змін №14 від 28.02.2012 до Кредитного договору повернення залишку заборгованості за кредитом у розмірі 5 692 319,00 грн. здійснюється згідно наступного графіку: 28.02.2012р. - 45 000,00 грн.; 28.03.2012р. - 155 000,00 грн.; за період з 28.04.2012р. по 28.09.2012р. - по 100 000,00 грн.; 28.10.2012р. - 3 792 319,00 грн.; за період з 28.11.2012р. по 30.09.2013р. - по 100 000,00 грн.
Договором про внесення змін №15 від 03.04.2012р. до Кредитного договору передбачено, що повернення залишку заборгованості за кредитом у розмірі 5 602 319,00 грн. здійснюється згідно наступного графіку: 16.04.2012р. - 110 000,00 грн.; за період з 28.04.2012р. по 28.09.2012р. - по 100 000,00 грн.; 28.10.2012р. - 3 792 319,00 грн.; за період з 28.11.2012р. по 30.09.2012р. - по 100 000,00 грн.
Договором про внесення змін №16 від 27.04.2012р. до Кредитного договору змінено графік погашення залишку заборгованості за кредитом у розмірі 5 602 319,00 грн. наступним чином: за період з 28.04.2012р. по 28.05.2012р. - по 45 000,00 грн.; за період з 28.06.2012р. по 28.07.2012р. - по 100 000,00 грн.; за період з 28.08.2012р. по 28.08.2013р. - по 120 000,00 грн.; 30.09.2013р. - 3 752 319,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" та приватним підприємством "Етралюкс" 31.05.2010р. укладено Договір поруки №277/П-4, до якого в подальшому укладено додаткову угоду №1 від 04.06.2010р.
Також, 31.05.2010р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" та приватним підприємством "Мегабайт" укладено Договір поруки №277/П-5.
Крім цього, 31.05.2010р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" та приватним підприємством "Неопол" укладено Договір поруки №277/П-6.
Того ж дня, а саме 31.05.2010р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" та приватним підприємством "Плиткомм" укладено Договір поруки №277/П-7.
Також, 31.05.2010р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" та приватним підприємством "А.К.М." укладено Договір поруки №277/П-8.
Згідно з п. 1.2 зазначених договорів поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором.
Пунктом 2.1 договорів поруки передбачено, що поручитель зобов'язується у разі невиконання та/або порушення зобов'язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань заборгованість по Кредитному договору, а саме: погасити основну суму боргу; погасити суму процентів згідно з Кредитним договором; погасити суму штрафів, пені та інші платежі згідно з Кредитним договором.
Відповідно до п. 3.2 договорів поруки у разі невиконання поручителем своїх зобов'язань за цим Договором, останній сплачує Кредитору пеню за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
На виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику кредитні кошти на загальну суму 6 346 270,46 грн., що підтверджується меморіальним ордером №253676 від 03.06.2010р.
Першим відповідачем зобов'язання з повернення кредитних коштів виконувались неналежним чином, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість по кредиту в сумі 4 350 689,13 грн. та по процентам в сумі 31 148,83 грн.
З метою повернення вказаної заборгованості позивачем на адреси відповідачів направлено вимоги від 23.08.2013р. про сплату заборгованості за Кредитним договором.
Направлення зазначених вимог боржнику та поручителям підтверджується описами вкладення у цінний лист.
Зазначені вимоги позивача як боржником, так і поручителями залишені без задоволення.
У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі", приватного підприємства "Етралюкс", приватного підприємства "Мегабайт", приватного підприємства "Неопол", приватного підприємства "Плиткомм" та приватного підприємства "А.К.М." 4 313 461,51 грн. заборгованості за кредитом, 99 135,00 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 138 292, 35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7 460, 78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 32 601,93 грн. 3% річних, 32 046,20 грн. інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, 101, 13 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, а також 634 270, 05 грн. штрафу у розмірі 5% за порушення умов договору (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір № 2007-70 від 10.08.2007 року з урахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами зобов'язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором № 277 від 31.05.2010 року в розмірі 4 313 461,51 грн. своєчасно виконано не було.
Крім цього, відповідачами не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом в сумі 99 135,00 грн.
Стосовно посилань першого відповідача на пропуск позивачем позовної давності щодо вимоги про стягнення процентів, нарахованих за період з 30.06.2010 р. по 30.09.2010 р., слід зазначити, що з розрахунку, долученого позивачем до заяви від 13.12.2013р., вбачається, що заборгованість по процентам за період з 30.06.2010р. по 30.09.2010р. була сплачена ТОВ "Неопол-Ваші меблі" та в суму заборгованості заявлену до стягнення позивачем не зараховувалась.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 4 313 461,51 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 99 135,00 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 138 292, 35 грн. та пеню за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в сумі 7 460, 78 грн.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті в розмірі подвійної процентної ставки від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання.
З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 129 003,34 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 7170,91 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.
Крім цього, позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідачів 32 601,93 грн. 3% річних, 32 046,20 грн. інфляційних за несвоєчасне повернення кредиту, 101, 13 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
З урахуванням того, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних в сумі 32 601,93 грн. та інфляційних в сумі 22 441, 09 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.
Доводи апелянта про те, що нарахування 3% річних є необґрунтованим, оскільки Кредитним договором №277 від 31.05.2010р. встановлено процентну ставку у розмірі 21%, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Згідно п. 1.1.3 кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 6 від 10.03.2011) процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 21%.
Отже, наведеним пунктом договору передбачено процентну ставку встановлену саме за користування кредитними коштами.
Згідно п. 4.1 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2014 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, правова природа відсотків за користування кредитними коштами та 3% річних є різною.
Як вже зазначалось, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України сплата трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.
За наведених обставин, враховуючи те, що правова природа відсотків за користування кредитними коштами та 3% річних є різною, а також те, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі одночасне їх стягнення не суперечить законодавству та жодним чином не порушує права першого відповідача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 3% річних в сумі 32 601,93 грн.
Крім цього, колегія суддів погоджується із задоволенням судом першої інстанції вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 5% за порушення умов договору в сумі 634 270, 05 грн.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у постанові від 27.04.2012 р. по справі №06/5026/1052/2011.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п. п. 3.3.3, 3.3.5-3.3.18, 3.3.19 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф 5% процентів від суми кредиту, визначеної п. 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок порушення.
Оскільки, відповідачами було допущено порушення умов зазначених пунктів кредитного договору, а саме не повернуто своєчасно кредитні кошти позивачу, не оплачено відсотки за користування цими коштами, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовну вимогу про стягнення штрафу у розмірі 5% за порушення умов договору в сумі 634 270, 05 грн.
За наведених обставин, заперечення апелянта з цього приводу не приймаються судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта про те, що позивач, звернувши стягнення на майно першого відповідача, що було передано банку у заставу за іпотечним договором від 31.05.2010, задовольнив свої вимоги, а отже на даний час не має підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.05.2010 № 277, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" листом від 12.08.2014 № 31/2-11866 повідомило першого відповідача про те, що у зв'язку з непогашенням позичальником простроченої заборгованості за кредитним договором від 31.05.2010 № 277, банком було реалізовано право позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, в листі вказується, що 08.07.2014 до позивача перейшло право власно на нерухоме майно, яке є предметом застави за іпотечним договором від 31.05.2010, укладеним між банком та першим відповідачем.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт зазначає про те, що прийнявши у власність нерухоме майно, позивач повністю задовольнив свої вимоги, а тому відповідно зобов'язання першого відповідача за кредитним договором від 31.05.2010 № 277 є виконаним.
Разом з тим, апелянтом не враховано наступного.
Апеляційний суд переглядає справи в апеляційному порядку за обставинами чинними на момент прийняття оскаржуваних судових актів.
Враховуючи те, що на день прийняття оскаржуваного рішення (18.12.2013) банком не було звернуто стягнення на майно першого відповідача, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
При цьому, слід зазначити, що у разі якщо на даний час заборгованість погашена повністю чи частково перший відповідач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з заявою в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України чи в інший процесуальний спосіб вирішувати це питання.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на першого відповідача (апелянта).
Крім цього, витрати за проведення судової експертизи також покладаються в рівних частках на ТОВ "Неопол-Ваші меблі" та ПП "Неопол".
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Неопол-Ваші меблі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 у справі № 910/19285/13 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - першого відповідача у справі.
3. Матеріали справи № 910/19285/13 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
М.А. Руденко