33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А
"19" листопада 2014 р. Справа № 5019/1370/12
Суддя Павленко Є.В., розглянувши заяву державного підприємства "Рівнеторф" (далі - Підприємство) про роз'яснення рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12 за позовом заступника прокурора міста Рівного (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) та державного концерну "Укрторф" (далі - Концерн) до Підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гранат плюс" (далі - Товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна фінансова інспекція у Рівненській області (далі - Інспекція), про визнання недійсними та скасування рішень, результатів процедур держзакупівель, визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії,
за участі представників:
Міністерства: не з'явився,
Концерну: не з'явився,
Підприємства: Солімчука І.М. за дов. від 1 липня 2014 року № 259,
Товариства: не з'явився,
Інспекції: не з'явився,
Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції: не з'явився,
органу прокуратури: Грицак Ю.М. за посв. від 20 березня 2014 року № 024979,
У серпні 2012 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства та Концерну до Підприємства та Товариства про визнання недійсним та скасування рішення, результатів процедур держзакупівель, визнання недійсними договорів та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1370/12 та призначено її до розгляду. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Інспекцію.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 січня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення комітету з конкурсних торгів Підприємства від 18 листопада 2011 року щодо вибору процедури запиту цінових пропозицій та оголошення щодо закупівлі товарів, оформлене протоколом від 18 листопада 2011 року № 8/2011; визнано недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів Підприємства від 13 грудня 2011 року, яким Товариство визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків); визнано недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів Підприємства від 5 грудня 2011 року, яким Товариство визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі термотунелів з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП; визнано недійсними результати процедури закупівель, оформлені протоколом оцінки цінових пропозицій комітету з конкурсних торгів Підприємства від 5 грудня 2011 року, яким Товариство визнано переможцем процедури запиту цінових пропозицій по закупівлі палетопакувальників Siat PAKLET F1-H-15-M; визнано недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 5 про закупівлю палетопакувальників Siat PAKLET F1-H-15-M, укладений між Підприємством та Товариством; визнано недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 6 про закупівлю термотунелів з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП, укладений між Підприємством та Товариством; визнано недійсним договір від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), укладений між Підприємством та Товариством. Крім того, Товариство було зобов'язано повернути Підприємству грошові кошти в розмірі 199 600 грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 5 про закупівлю товарів за державні кошти, грошові кошти в розмірі 199 600 грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 6 про закупівлю товарів за державні кошти, грошові кошти в розмірі 144 400 грн. 00 коп., отримані згідно договору від 19 грудня 2011 року № 7 про закупівлю товарів за державні кошти. У той же час Підприємство було зобов'язано повернути Товариству палетопакувальники Siat PAKLET F1-H-15-M в кількості двох одиниць, передані на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 5, термотунелі з пневматичним запайщиком ТТ-15-ПАП в кількості двох одиниць, передані на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 6, а також обладнання для фасування фрезерного торфу (дозатор торфу та запаювальник мішків), передане на виконання договору про здійснення державних закупівель від 19 грудня 2011 року № 7. Разом з тим з Товариства, а також з Підприємства в доход Державного бюджету України було стягнуто по 5 972 грн. 50 коп. судового збору.
8 лютого 2013 року на виконання вищезазначеного судового рішення господарським судом Рівненської області були видані відповідні накази.
10 листопада 2014 року через канцелярію суду надійшла заява Підприємства від 10 листопада 2014 року № 403 про роз'яснення вищенаведеного судового рішення. В обґрунтування даної заяви Підприємство посилалося на те, що виконання цього рішення є неможливим у зв'язку з не встановленням місцезнаходження боржника - Товариства. Відтак, порядок виконання вказаного рішення, на думку заявника, підлягає роз'ясненню в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 листопада 2014 року вищезазначену заяву прийнято до розгляду та призначено до слухання у судовому засіданні на 19 листопада 2014 року.
У судовому засіданні 19 листопада 2014 року представник Підприємства підтримав вимоги, викладені у заяві від 10 листопада 2014 року № 403, та наполягав на їх задоволенні. У той же час останній повідомив, що рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12 на час розгляду даної заяви не було виконане державною виконавчою службою у зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження боржника - Товариства.
Міністерство, Концерн, Товариство, Інспекція та Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про дату, час та місце розгляду даної заяви були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, витребуваних судом документів не надали, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.
За частиною 4 статті 89 ГПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
За таких обставин суд дійшов висновку про розгляд зазначеної заяви без участі представників вищезазначених осіб.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Підприємства про роз'яснення рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12, суд дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні з огляду на наступне.
За частиною 1 статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті його частини, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. У той же час вирішення питання про зміну рішення, внесення до нього нових даних, роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку його виконання даною нормою не передбачене.
За таких обставин, в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 "Про судове рішення", а також у пункті 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Проте в обґрунтування своєї заяви Підприємство посилалося на те, що 25 вересня 2014 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції були винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу у зв'язку з неможливістю встановлення місцезнаходження боржника - Товариства, що призвело до виникнення проблем з виконанням рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12.
Оскільки Підприємство у своїй заяві не навело будь-яких мотивів щодо неясності чи незрозумілості змісту вищезазначеного судового рішення, а просило роз'яснити саме порядок виконання даного судового акта, що не передбачено приписами статті 89 ГПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Підприємства про роз'яснення рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України
Відмовити державному підприємству "Рівнеторф" у задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду Рівненської області від 6 листопада 2012 року у справі № 5019/1370/12.
Суддя Є.В. Павленко