18.11.2014 р. Справа № 914/3460/14
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
до відповідача: Кредитної спілки «Соціум», м. Дніпропетровськ,
про усунення перешкод у користуванні орендованим майном (нежитловим приміщенням) шляхом звільнення нежитлового приміщення та прибрання майна, що не належить позивачеві.
Суддя Яворський Б.І.
при секретарі Кубара А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Кредитної спілки «Соціум» про усунення перешкод у користуванні орендованим майном (нежитловим приміщенням) шляхом звільнення нежитлового приміщення та прибрання майна, що не належить позивачеві.
Ухвалою суду від 01.10.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 20.10.2014р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 18.11.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв'язку з припиненням дії договору оренди відповідач не повернув орендоване майно згідно ст.785 ЦК України у стані, в якому воно було одержано в оренду, та не прибрав майно, що не належить орендодавцю.
У судові засідання 20.10.2014р., 10.11.2014р. та 18.11.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. Поштовий конверт із ухвалою про порушення провадження у справі, надісланий відповідачу на адресу, вказану у Витязі з ЄДРЮОФОП та позовній заяві, повернувся на адресу суду з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
Згідно свідоцтва про право власності від 14.08.2013р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2013р. ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення площею 135,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
01.04.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Кредитною спілкою «Соціум» (орендар) було укладено договір №1 оренди приміщення (надалі по тексту - договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає орендареві в тимчасове платне користування нежитлове приміщення першого поверху та антресолі площею 94,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 для використання у господарській діяльності - розміщення офісу фінансової організації. Договір діє до 01.04.2015р.(п.10.1 договору).
Після закінчення терміну оренди, а також у випадку дострокового розірвання договору орендар зобов'язаний передати орендодавцеві приміщення протягом двох календарних днів з моменту закінчення терміну за актом приймання-передачі (п.4.1 договору).
Орендар сплачує орендну плату в безготівковій формі авансовим платежем не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється оплата (п.5.2 договору). Несплата орендної плати орендарем протягом 10 днів з дня закінчення терміну платежу є підставою для дострокового розірвання орендодавцем цього договору в односторонньому порядку (п.5.3 договору).
01.04.2014р. сторони підписали акт прийому-передачі приміщення в оренду.
04.09.2014р. орендодавець надіслав орендарю повідомлення, у якому звернув увагу останнього на обов'язок до 15.09.2014р. сплатити орендну плату; також повідомив, що у разі такої несплати договір буде розірваним в односторонньому порядку і тоді орендар зобов'язаний повернути орендоване майно до 17.092014р.
15.09.2014р. орендодавець звернувся до орендаря з претензією, у якій повідомив, що у зв'язку з існуючою заборгованістю договір вважається розірваний і орендоване приміщення необхідно звільнити в строк до 17.09.2014р.
Станом на день прийняття рішення докази повернення об'єкта оренди та/або сплати орендної плати за серпень-жовтень 2014р. в матеріалах справи відсутні.
При прийняття рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін (ч.4 ст.284 ГК України). Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (ч.3 ст.291 ГК України).
У п. 5.3 договору сторони встановили, що несплата орендної плати орендарем протягом 10 днів з дня закінчення терміну платежу є підставою для дострокового розірвання орендодавцем цього договору в односторонньому порядку.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача усунунути перешкоди у користуванні орендованим майном (нежитловим приміщенням) шляхом звільнення нежитлового приміщення та прибрання з нього майна, що не належить позивачеві, обгрунтовуючи позовні вимоги ст.ст. 319, 321, 319 ЦК України.
Суд звертає увагу позивача, що положення ст. 391 ЦК України визначають спосіб захисту речових прав на майно і є підставою для подання негаторного позову. Тоді як ст. 785 ЦК України регулює зобов'язально-правові відносини, які в даному випадку існують між сторонами.
Пленум Вищого господарського суду у постанові №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відзначає, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (п.3.12 постанови).
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Відповідач не виконав свого зобов'язання за договором оренди та не повернув об'єкт оренди орендодавцю після припинення дії договору, а тому позов необхідно задоволити.
Згідно ст.49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.526,627,628,638,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.186,193,283,284,291 Господарського кодексу України та ст.ст.3,12,33,34,44,49,75,82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов'язати Кредитну спілку «Соціум» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 25724681) повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) орендоване майно - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, площею 94,9 кв.м., звільнивши дане приміщення та прибравши з нього майно, що не належить ОСОБА_1.
3. Стягнути з Кредитної спілки «Соціум» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 25724681) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1' 218,00 грн. сплаченого судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
У судовому засіданні 18.11.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 20.11.2014р.
Суддя Яворський Б.І.