18.11.2014 р. Справа № 914/3820/14
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» (м. Львів)
до відповідача:Червоноградської центральної міської лікарні (м. Червоноград)
про:стягнення 10301 грн. 27 коп. (з яких: 7707,34 грн. - основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні; 770,73 грн. - штраф)
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Герасименко В. С.
Представники:
Позивача:не з'явився
Відповідача:не з'явився
28.10.2014 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 3954 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» до Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення 10301 грн. 27 коп. (з яких: 7707,34 грн. - основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні; 770,73 грн. - штраф).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг від 28.05.2012 р. № 06/01 в частині оплати за надані послуги, в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 7707 грн. 34 коп. За неналежне виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 543,79 грн. - 3% річних, 1279,41 грн. - інфляційних та 770,73 грн. - штрафу.
Ухвалою суду від 30.10.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.11.2014 р.
Позивач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).
18.11.2014 р. до суду за вх. № 49760/14 від представника позивача поступили витребувані судом документи, а саме: копія витягу з ЄДРЮОФОП щодо позивача; копія витягу з ЄДРЮОФОП щодо відповідача; заява про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України; акт звірки взаєморозрахунків та докази направлення такого акту відповідачу.
18.11.2014 р. до суду за вх. № 49758/14 від представника позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зав'язку з перебуванням представника позивача у відрядженні.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право заявляти клопотання. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідач вимоги суду виконав частково, відзив на позовну заяву представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).
17.11.2014 р. до суду за вх. № 49630/14 від відповідача поступив відзив на позовну заяву. До зазначеного відзиву долучено копію витягу з ЄДРЮОФОП від 05.05.2014 р. № 18624519 та копію повідомлення міського фінансового управління Червоноградської міської ради Львівської області від 25.04.2014 р. № 13/85.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що причиненою виникнення заборгованості перед позивачем є відсутність через недофінансування видатків.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу у розмірі 770,73 грн. та відмовити в задоволенні позову у цій частині.
Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що сторонами надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
28.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» (позивач) та Червоноградською центральною міською лікарнею (відповідач) укладено договір про надання послуг № 06/01 (надалі- Договір; копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим договором виконавець (позивач) зобов'язується надати такі послуги: випробування та знежирення медичної кисневої магістралі, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих послуг.
Згідно з п. 2.1. Договору, вартість усіх послуг, виконання яких доручається виконавцеві (позивачу) виконати за даним договором становить 7707,34 грн.
Детальний опис робіт наведений у додатку до Договору - кошторис № 06/01, котрий підписаний сторонами 28.05.2012 р. (копію долучено до матеріалів справи). У вказаному кошторисі зазначено, що вартість послуг становить 7707,34 грн.
На виконання умов Договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 7707 грн. 34 коп., що підтверджується приймально-здавальним актом від 28.05.2012 р. (копію долучено до матеріалів справи). Зазначений акт підписано сторонами без зауважень.
Відповідно до п. 4.3. Договору, замовник (відповідач) зобов'язаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом дев'яти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.
Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплату за надані послуги, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 7707 грн. 34 коп.
Відповідач не заперечив заборгованості перед позивачем у розмірі 7707 грн. 34 коп.
Згідно з п. 5.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник (відповідач) сплачує на користь виконавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки або штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу за вибором виконавця (позивача), а також відшкодовує збитки, завданні несвоєчасною оплатою, в тому числі збитки, завдані інфляцією, відповідно до індексу інфляції, визначеного державними органами України.
За неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.1. Договору, нараховано 543,79 грн. - 3% річних, 1279,41 грн. - інфляційних та 770,73 грн. - штрафу (розрахунок долучено до матеріалів справи).
Станом на день розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості не представив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Договором про надання послуг від 28.05.2012 р. № 06/01 передбачено забезпечення виконання зобов'язань відповідача по оплаті наданих послуг у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу або штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу за вибором позивача (п. 5.1. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем, відповідно до п. 5.1. Договору, нараховано 770,73 грн. - штрафу.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Приймально-здавальний акт наданих послуг по договору про надання послуг від 28.05.2012 р. № 06/01 підписаний сторонами 28.05.2012 р.
Враховуючи відтермінування платежу, передбачене п. 4.3. договору про надання послуг від 28.05.2012 р. № 06/01, відповідач повинен був оплатити надані послуги до 06.06.2012 р.
Таким чином, до вимог про стягнення штрафу сплила позовна давність.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення штрафу.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, у задоволені вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 770 грн. 73 коп. слід відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильний, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 543,79 грн. - 3% річних та 1279,41 грн. - інфляційних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» до Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення 10301 грн. 27 коп. (з яких: 7707,34 грн.- основний борг; 543,79 грн.- 3% річних; 1279,41 грн.- інфляційні; 770,73 грн.- штраф) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 9530 грн. 54 коп. (з яких: 7707,34 грн.- основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні).
В задоволені позову в частині стягнення 770 грн. 73 коп. штрафу слід відмовити у зв'язку із спливом позовної давності до зазначеної вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.
Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2014 р. № 156 (долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 256, 258, 267, 509, 510, 526, 546, 549, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 230 ГК України, ст. ст. 4, 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» до Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення 10301 грн. 27 коп. (з яких: 7707,34 грн. - основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні; 770,73 грн. - штраф) задоволити в частині стягнення 9530 грн. 54 коп. (з яких: 7707,34 грн. - основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні).
2. Стягнути з Червоноградської центральної міської лікарні (вул. Івасюка, буд. 2, м. Червоноград, Львівська область, 80100; код ЄДРПОУ 01996869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр «Медсервіс» (вул. Антоновича, буд. 128, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 22334457) 9530 грн. 54 коп. (з яких: 7707,34 грн. - основний борг; 543,79 грн. - 3% річних; 1279,41 грн. - інфляційні) та 1827 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
3. В задоволенні позову в частині стягнення 770 грн. 73 коп. штрафу - відмовити.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20 листопада 2014 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Цікало А.І.