ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/21489/14 17.11.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/21489/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617», м. Київ,
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ,
про визнання недійсним рішення від 26.08.2014 №30,
за участю представників:
позивача - Смоляр О.Ю. (довіреність від 05.03.2014 № б/н);
відповідача - Левченка М.В. (довіреність від 28.05.2014 №02-08.1/1101).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» (далі - ТОВ «ЖЕК 2617») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК) від 26.08.2014 № 30 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи № 823/32-р-02-06-14 (далі - рішення № 30).
Позов мотивовано тим, що: рекомендації Відділення АМК від 20.05.2014 № 25-рк, прийняті за результатами перевірки заяви громадянина ОСОБА_3 щодо неправомірних дій при наданні житлово-комунальних послуг ТОВ «ЖЕК 2617», отримані позивачем 26.05.2014; відповідач виніс розпорядження від 20.05.2014 № 32-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чим порушив статтю 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції (далі - Закон); Відділення АМК здійснило перевірку та прийняло рішення № 30 в серпні 2014 року, що є порушенням статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», відповідно до якої перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2014 порушено провадження у справі.
Відділення АМК 23.10.2014 подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2014 та відзив на позовну заяву. Відзив мотивовано тим, що: рекомендації від 20.05.2014 № 25-рк не пов'язані з початком розгляду справи № 823/32-р-02-06-14 та прийняттям рішення № 30; Відділення АМК не здійснювало перевірку позивача в серпні 2014 року, а збирало та аналізувало документи шляхом надсилання відповідних вимог згідно з приписами статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
ТОВ «ЖЕК 2617» 12.11.2014 подало суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.11.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги про визнання недійсним рішення № 30 підтримав у повному обсязі.
Представник Відділення АМК у судовому засіданні 17.11.2014 проти задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення № 30 заперечував.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
У частині першій статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 30:
- визнано ТОВ «ЖЕК 2617» за результатами діяльності протягом квітня 2013 року по серпень 2014 року таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках надання послуг з: утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; централізованого опалення; централізованого постачання холодної води; централізованого водовідведення, у межах житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді Київської області, що обслуговується ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходиться на його балансі) з часткою 100 % (пункт 1);
- визнано, що дії ТОВ «ЖЕК 2617», які полягають в укладенні із споживачами житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді договору про участь витрат на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг (далі - Договір), в редакції, що не відповідає типовому договору № 1, та умови яких можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді, що обслуговується ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходиться на його балансі), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на вказаному ринку (пункт 2);
- визнано, що дії ТОВ «ЖЕК 2617», які полягають в укладенні із споживачами житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді Договору в редакції, що не відповідає типовому договору №2, та умови якого можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого опалення у межах мереж житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді, що обслуговуються ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходяться на його балансі), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на вказаному ринку (пункт 3);
- визнано, що дії ТОВ «ЖЕК 2617», які полягають в укладенні із споживачами житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді Договору в редакції, що не відповідає типовому договору №2, та умови якого можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого постачання холодної води у межах мереж житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді, що обслуговуються ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходяться на його балансі), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на вказаному ринку (пункт 4);
- визнано, що дії ТОВ «ЖЕК 2617», які полягають в укладенні із споживачами житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді Договору в редакції, що не відповідає типовому договору №2, та умови якого можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з централізованого водовідведення у межах мереж житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгород, що обслуговуються ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходяться на його балансі), що може призвести до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на вказаному ринку (пункт 5);
- за наведене у пункті 2 порушення на ТОВ «ЖЕК 2617» накладено штраф у сумі 15 000 грн. (пункт 6);
- за наведене у пункті 3 порушення на ТОВ «ЖЕК 2617» накладено штраф у сумі 15 000 грн. (пункт 7);
- за наведене у пункті 4 порушення на ТОВ «ЖЕК 2617» накладено штраф у сумі 15 000 грн. (пункт 8);
- за наведене у пункті 5 порушення на ТОВ «ЖЕК 2617» накладено штраф у сумі 15 000 грн. (пункт 9);
- зобов'язано ТОВ «ЖЕК 2617» у місячний строк з дня отримання рішення припинити порушення, зазначене у пункті 2 рішення, шляхом приведення договорів, укладених зі споживачами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у відповідність до типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та проінформувати Відділення АМК (пункт 10);
- зобов'язано ТОВ «ЖЕК 2617» у місячний строк з дня отримання рішення припинити порушення зазначені у пунктах 3, 4, 5 рішення, а саме вжити заходи щодо усунення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринках надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та водовідведення у межах мереж житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді, що обслуговуються ТОВ «ЖЕК 2617» (знаходяться на його балансі), шляхом приведення своєї діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства про, що повідомити Відділення АМК з наданням підтверджуючих документів (пункти 11).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України (далі - АМК) повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 30 в межах зазначеного строку (07.10.2014), оскільки рішення № 30 прийнято 26.08.2014 і отримано ТОВ «ЖЕК 2617» 01.09.2014.
Частиною першою статті 59 Закону визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, а саме:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з частиною другою наведеної статті Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
ТОВ «ЖЕК 2617» просило суд визнати недійсним рішення № 30, посилаючись на порушення Відділенням АМК статті 46 Закону та статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», а саме позивач зазначав про таке:
- Відділення АМК розглянуло заяву громадянина ОСОБА_3 щодо неправомірності дій у наданні житлово-комунальних послуг позивачем та надало рекомендації від 20.05.2014 № 25-рк (далі - рекомендації № 25-рк), які отримані ТОВ «ЖЕК 2617» 26.05.2014;
- відповідач рекомендував ТОВ «ЖЕК 2617» припинити бездіяльність, що містить ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції та усунути причини їх виникнення у двомісячний строк з дня отримання рекомендацій шляхом приведення діяльності позивача у відповідність з вимогами законодавства у сфері житлово-комунальних послуг та законодавства про захист економічної конкуренції (другий абзац на п'ятому аркуші рекомендацій № 25-рк);
- Відділення АМК прийняло розпорядження «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 20.05.2014 № 32-р зі справи № 823/32-р-02-06-14 (далі - розпорядження № 32-р).
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону за умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
Позивач зазначає, що відповідачем порушено вказану норму, оскільки Відділення АМК прийняло розпорядження № 32-р, не дочекавшись двомісячного строку для усунення позивачем порушень, вказаних у рекомендаціях № 25-рк.
Доводи позивача є необґрунтованими, виходячи з такого.
Рекомендації № 25-рк стосуються порушення законодавства про захист економічної конкуренції та усунення причин їх виникнення, а саме бездіяльності ТОВ «ЖЕК 2617», яка полягала у неотриманні висновків уповноважених органів щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на житло-комунальні послуги та неподанні на затвердження до відповідного органу влади розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання послуг з централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення.
У свою чергу, розпорядження № 32-р та рішення № 30 стосуються порушення законодавства про захист економічної конкуренції в укладенні із споживачами житлового будинку № 4-В по вул. Симоненка у м. Вишгороді Договору в редакції, що не відповідає типовому договору № 1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та типовому договору № 2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Отже, рекомендації № 25-рк та розпорядження № 32-р і рішення № 30 прийняті Відділенням АМК щодо різних за своєю правовою природою правопорушень позивача.
Таким чином, зв'язок між наданням рекомендацій № 25-рк та початком розгляду справи № 823/32-р-02-06-14 і прийняттям рішення № 30 за результатами її розгляду, відсутній.
Також як на підставу для скасування рішення № 30 ТОВ «ЖЕК 2617» посилалося на порушення Відділенням АМК статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», оскільки спірне рішення № 30 прийнято в період, у якому перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішення № 30 було прийнято в результаті розгляду антимонопольної справи №823/32-р-02-06-14.
Відповідно до частин першої і другої статті 35 Закону розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Отже, приписи статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» безпосередньо стосуються обмеження проведення перевірок контролюючими органами та не застосовуються до розгляду справ органами АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Судом встановлено та підтверджено документами, наявними в матеріалах справи, що Відділення АМК не проводило перевірку ТОВ «ЖЕК 2617» у серпні 2014 року.
Так, для проведення Відділенням АМК перевірок необхідні такі документи:
- план-графік перевірок, затверджений Головою Комітету, головою відділення для проведення планових перевірок (пункт 5 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням АМК від 25.12.2001 № 182-р, далі - Положення);
- наказ Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, для проведення позапланової виїзної перевірки (пункт 8 Положення).
У матеріалах антимонопольної справи, витяги з якої долучені до матеріалів даної справи та оригінал якої оглядався судом у судовому засіданні 17.11.2014, відсутні документи, визначені пунктами 3 та 8 Положення, які б підтверджували проведення Відділенням АМК відповідної перевірки.
У вирішенні даного спору господарським судом міста Києва взято до уваги приписи частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У статті 32 ГПК України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 41 Закону та пунктом 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження АМК від 14.02.2011 № 84-р), встановлено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 названих Правил встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону, у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Отже, з встановлених у даній справі обставин вбачається, що ТОВ «ЖЕК 2617» не подано суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним рішення № 30 у розумінні статті 59 Закону, натомість Відділенням АМК підтверджено обставини, наведені в рішенні № 30, а тому зазначене рішення є законним, обґрунтованим і визнанню недійсним не підлягає.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.11.2014.
Суддя О. Марченко