10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"19" листопада 2014 р. Справа № 806/2410/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" липня 2014 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 24.03.2014 № 101060000/2014/300195/2.
Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах ст. 195 КАС України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 26.02.2014 року між ПП "Кемілайн Агро" (покупець) та фірмою "Аlva Kerama Industry OU", місто Талін, Естонія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 26-02-2014 та доповнення № 1 від 26.02.2014 та № 2 від 08.04.2014 до вказаного контракту, які є невід'ємною його частиною (а.с.10-13). Відповідно до умов зазначеного контракту та доповнення до нього продавець (фірма "Аlva Kerama Industry OU) продає та постачає покупцю ("Кемілайн Агро"), який приймає та оплачує продавцю за постачання гідроксиду алюмінію марки SН 20 виробництва заводу Aluminium Oxid State Gmbh, Німеччина в кількості та за ціною, вказаною в доповненнях до Контракту. На виконання умов Контракту позивач придбав у фірми "Аlva Kerama Industry OU" вказаний товар в кількості - 20000 кг за ціною 472,00 Євро за тонну, на загальну суму 9440,00 Євро.
У березні 2014 року для здійснення митного оформлення до Житомирської митниці позивачем подано митну декларацію №101060000/2014/003628 (а.с.19), а також для підтвердження митної вартості товару - інші документи: зовнішньоекономічний контракт №26-02-2014 від 26.02.2014 року з доповненнями; інвойс від 27.02.2014 року № 1408; міжнародну автомобільну накладну (CMR) COS94281; платіжні доручення № 29 від 11.03.2014 року та № 31 від 20.03.2014 року (а.с.10-18).
За результатами розгляду поданих позивачем до Житомирської митниці документів на митне оформлення товару відповідачем 24.03.2014 року прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів № 101060000/2014/300195/2 (а.с.8).
Згідно з оспорюваним рішенням митного органу, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, зазначені у частині другій ст.53 МКУ, подані для митного оформлення, містять розбіжності (в інвойсі № 1408 від 27.02.2014 відсутні відомості про особу, що підписала даний інвойс, а СМР № СОS 94281 від 19.03.2014 не вірно зазначена адреса отримувача, зазначений індекс 10012, фактично 10007), а також у зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість, яких визначається;
- виписку з бухгалтерської документації (оплата за попереднє оформлення балансові документи, тощо);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2в та 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визначених митними органами вартостях МД № 702180001/2014/1748 від 18.03.2014 з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Скориставшись наданим ч.7 ст.55 МК правом позивач звернувся до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії. Та відповідно до ч.8.ч.9 ст.55 МКУ надали додаткові документи митному органу, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: пояснення, що індекс 10007 - це юридична адреса підприємства, а індекс 10012 - фактична адреса підприємства, доповнення № 2 від 08.04.2014 до договору № 26-02/2014, інвойс № 1408 від 27.02.2014 з відомостями про особу, що підписала інвойс, копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду по справі 806/5491/13-а від 16.09.2013, копію ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі 806/5491/13-а від 03.12.2013, копію відповіді Житомирської митниці Міндоходів за № 9/1/9/134 від 10.01.2014, копію постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі 806/5492/13-а від 07.10.2013, копію ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду по справі 806/5492/13-а від 03.12.2013 (а.с.23-38).
Після розгляду наданих позивачем в якості додаткових копій документів Житомирською митницею листом № 9/2/9/2158 від 18.04.2014 відмовлено у скасуванні спірного рішення про коригування митної вартості товарів з тих підстав, що при розгляді інвойсу від 27.02.2014 № 1408, наданого в якості додаткового документу, встановлено, що він містить посилання на зовнішньоекономічний договір № 03-06-2013 від 03.06.2013, що відмінний від заявленого декларантом в графі 44 митної декларації від 24.03.2014 № 01060000/2014/003582 (№ 26-02-2014 від 26.02.2014). Оскільки наданий документ містить суттєву розбіжність, він не може бути використаний для підтвердження митної вартості товару. Крім того підприємством не були надані всі необхідні документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012, № 4495-VI.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із п.1 ч.4 ст.54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Між тим, відповідно до вимог частини ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).
За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті 264).
У статті 57 МК України закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Приписами частин 2-5 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 МК України.
Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги необґрунтованість висновків митного органу щодо неналежності наданих позивачем документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з порушенням вимог ст. ст. 57-60 Митного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" липня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Кемілайн Агро" вул.Гоголівська,4, офіс 317,м.Житомир,10014
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000
4-третій особі: - ,