13 листопада 2014 р. Справа № 222/893/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області на постанову Володарського районного суду Донецької області від 06.08.2014р. по справі № 222/893/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни,
11.07.2014 року позивач звернувся до Володарського районного суду Донецької області з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи постановою Володарського районного суду Донецької області від 06.08.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 11.01.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 11 січня 2014 року, відрахуванням фактично проведених виплат.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст. 6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року за № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 11.01.2014 року без обмеження будь-яким строком.
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (в редакції Закону до 03.08.2014 р.) не встановлено обмеження щодо виплат відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому з 01.01.2014 року діють положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин застосування до таких правовідносин з 01.01.2014 року підзаконного акту - постанови КМУ № 1381 від 28 грудня 2011 року, яка суперечить Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є помилковим.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 11.01.2014 року нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Разом з тим, задовольняючи позов про зобов'язання здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком без обмеження кінцевою датою здійснення перерахунку, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 9 статті 1 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року (газета Голос України №146 (5896) від 2 серпня 2014) доповнено Прикінцеві положення Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 6-7 такого змісту: "установити, що норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік".
З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян з 03.08.2014 року делеговано Кабінету Міністрів України.
Отже, у період з 03.08.2014 року розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни повинен визначатися відповідно до урядових постанов, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 03.08.2014 року - задоволенню не підлягають.
Колегія суддів зазначає, що вказані вище зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" набули чинності до ухвалення оскаржуваного судового рішення у цій справі, проте суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та не надав їм належної правової оцінки.
Враховуючи те, що судом першої інстанції невірно визначено період, за який відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачеві, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню в частині задоволення позову за період з 03.08.2014 року.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 06.08.2014 року по справі № 222/893/14-а скасувати в частині задоволення позову з 03.08.2014 року. В цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Зеленський В.В.
Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.