Справа: № 2а-2697/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
20 листопада 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання протиправними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 32012076, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2012 року № 32012076.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.01.2012 року постановою старшого інспектора ВДАІ Києво-Святошинського РВ Мазуренко С.С. № 203388 за порушення правил дорожнього руху притягнуто позивача до адміністративної відповідальністю у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Підставою для винесення постанови став протокол про адміністративне правопорушення, який був складений в присутності позивача.
Зазначеною постановою позивачу було роз'яснено, що у випадку несплати зазначеного штрафу у п'ятнадцятиденний строк, з нього у примусовому порядку буде стягнуто подвійну суму штрафу (тобто 510,00 грн.).
Вказану постанову направлено позивачу рекомендованим листом 30.01.2012 року, а про факт отримання позивачем постанови свідчить та обставина, що її копія додана самим позивачем до позовної заяви.
У зв'язку з несплатою позивачем штрафу, на підставі постанови про адміністративне правопорушення від 28.01.2012 № 203388, зазначену постанову направлено до виконавчої служби для її примусового виконання.
Державним виконавцем Желінською В.Н. винесено постанову від 29.03.2012 року ВП №32012076 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови від 28.01.2012 № 203388.
При цьому, резолютивна частина постанови містить зобов'язання позивача сплатити до бюджету штраф у розмірі 510,00 грн., так як у добровільному порядку штраф у розмірі 255 грн. у строки, встановлені постановою від 28.01.2012 року, позивачем не був сплачений.
Позивач вважає, що відповідач не надав позивачу часу на добровільне виконання вищенаведеного штрафу та протиправно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення такого штрафу у подвійному розмірі.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що позивачем не було сплачено штраф у добровільному порядку, а та обставина, що постанова була направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання, у відповідності до норм чинного законодавства України, вже свідчить про необхідність сплати у подвійному розмірі. Також в самій постанові від 28.01.2012 року роз'яснено позивачу, що у разі примусового стягнення штрафу по вказаній постанові, то сума подвоюється.
що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині помилкової реєстрації запиту як звернення громадян, а не інформаційного запиту, однак, підстав відмови у наданні публічної інформації немає адже запит не розглядався в порядку та згідно закону «Про доступ до публічної інформації».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606 ХІ-V (далі-Закон України «Про виконавче провадження») та Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073.
Відповідно до частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладений уповноваженою особою, зокрема, за порушення правил дорожнього руху штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Згідно із статтею 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 28.01.2012 № 203388 була надіслана позивачу рекомендованим листом 30.01.2012 року.
Про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що передувало прийняттю постанови позивач був повідомлений належним чином.
Крім того, позивач не посилається на ту обставину, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 28.01.2012 № 203388 ним не була отримана або отримана несвоєчасно, а навпаки, долучення її до матеріалів позовної заяви свідчить про отримання даної постанови та ознайомлення з її змістом своєчасно.
Крім того, зі скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження також вбачається, що позивачу відомий розмір штрафу.
Таким чином, зазначені вище обставини, свідчать про отримання позивачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 28.01.2012 № 203388 та її невиконання протягом п'ятнадцяти днів.
Вказана обставина не спростована позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Крім того, як вірно вказує суд першої інстанції, позивач не надає доказів добровільної сплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання, як того вимагає стаття 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою позивачем у добровільному порядку штрафу, визначеного йому постановою від 28.01.2012 № 203388, ВДАІ у Києво-Святошинському районі у відповідності до положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення направлено зазначену постанову до Відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після направлення постанови про адміністративне правопорушення до Відділу державної виконавчої служби та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження розпочинається процедура саме примусового виконання рішення (в даному випадку - примусове стягнення штрафу).
Тобто, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2012 № 32012076 про стягнення з позивача на користь держави штрафу саме у подвійному розмірі (510,00 грн.), як того і вимагає стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та як зазначено в частині другій самої постанови АІ 1 № 203388 від 28.01.2012 року.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звертає увагу позивача, що вказаний у постанові про відкриття виконавчого провадження семиденний строк на добровільне виконання постанови лише дає змогу боржнику уникнути додаткових витрат у вигляді сплати виконавчого збору та витрат на примусове стягнення, які виникнуть у випадку невиконання рішення у семиденний строк, та жодним чином не дає можливість позивачу сплатити штраф у одинарному розмірі (255,00 грн.), оскільки таке право він втратив не сплативши зазначений штраф у визначений Законом п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання постанови про адміністративне правопорушення.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.