Справа: № 826/2695/14 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
15 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, -
У лютому 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.10.2013 № 799 про проведення документальної позапланової перевірки позивача; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за травень 2012 року, проведеної на підставі наказу відповідача від 28.10.2013 № 799; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.11.2013 № 0016641701.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.10.2013 ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п .79.1 ст. 79 ПК України видано наказ № 799 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Податковий орган на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України відправив позивачу письмовий запит від 28.05.2013 № 6387/м/17-212 про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень, в якому, просив позивача надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження з питань здійснення підприємницької діяльності та взаємовідносин з ТОВ «Вівал Сервіс», а також детально зазначити наявність договорів, контрактів на поставку товарів (робіт, послуг), умови транспортування товару, зберігання, фактичне відвантаження, здійснення розрахунків (номер і дата платіжного доручення, виписки банку), накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.
Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена відповідачем відповідно до наказу начальника ДПІ у Дніпровському м. Києва ДПС № 799 від 28.10.2013 року про проведення документальної невиїзної перевірки, на підставі пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 та п.78.1.1. п. 78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, з питань відомостей щодо правових відносин з платником податків.
Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З аналізу наведеної правової норми колегія суддів приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Підставою для призначення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було ненадання останнім пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити органу державної податкової служби з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження з питань повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Вівал Сервіс».
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем надано повне підтвердження з питань повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість з ТОВ «Вівал Сервіс», отже підстав для проведення зазначеної перевірки не було.
Крім того, наказ про призначення перевірки не містить посилань на жодну з обставин, яка визначена у ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України, тобто відповідач порушив вимогу ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України щодо необхідності наявності підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а тому суд, вважає наказ про призначення перевірки протиправним, який підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Частиною другою статті 79 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копи наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, повідомлення та Наказ позивач отримав 29.10.2013 року, тобто в момент проведення перевірки, що є порушенням п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.
Що стосується вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.11.2013 № 0016641701, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 27450,33 грн. стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок отримання акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 30.11.2012 № 888/2260/34896114 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Вівал Сервіс».
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем та ТОВ «Вівал Сервіс» укладено договір про надання юридичних послуг від 15.03.2012 № 2-11/3 (далі - Договір). На підтвердження факту виконання умов вказаного Договору складено акт виконаних робіт від 23.05.2012 та ТОВ «Вівал Сервіс» виписало позивачу податкову накладну від 23.05.2012 № 9 на загальну суму у розмірі 164702 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 27450,33 грн.). Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжного доручення та виписки по рахунку позивача з відповідними відмітками банку позивач вказані послуги оплатив повністю, в тому числі сплативши ПДВ у розмірі 27450,33 грн.
Дослідивши зазначені вище документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.
У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Колегія суддів зазначає, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Київського окружного адміністративного суду прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 року - скасувати.
Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.10.2013 № 799 про проведення документальної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за травень 2012 року, проведеної на підставі наказу від 28.10.2013 № 799.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.11.2013 № 0016641701.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
І.Л. Желтобрюх
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.