11 листопада 2014 р.Справа № 220/911/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.09.2014р. по справі № 220/911/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням отриманих сум допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, згідно Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 30.01.2009 року в розмірі 90 відсотків від сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, включивши всі складові заробітної плати: посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років на державній службі на дату звільнення, премії та надбавки, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та індексації.
Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.09.2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.06.2014 року в розмірі 90% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач, перебуває на обліку у відповідача та отримує з 18.08.2009 року пенсію державного службовця, яку було призначено відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" за наявності стажу роботи 42 роки, у тому числі 23 роки стажу державної служби.
Відповідно до довідки відповідача від 17.08.2009 року про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", при призначенні пенсії позивача враховані посадовий оклад в розмірі 1083,00 грн., надбавка за ранг в розмірі 130,00 грн., та надбавка за вислугу років (30%) в розмірі 363,90 грн.
Згідно довідок відповідача від 25.11.2010 р., 25.04.2014 р. при призначенні позивачу пенсії були також враховані премії та надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи за будь-які 60 календарних місяців роботи (з 01.01.2003 р. по 31.12.2007 р.) у розмірі 308,14 грн. (18488,19 грн. : 60 міс.).
Згідно з довідкою про наявність стажу державної служби № 04-18/550 від 13.08.2009 стаж державної служби позивача складає 23 років 7 місяців 28 днів.
10.06.2014 року позивач по справі звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
Листом відповідача від 18.06.2014 року за №15/С-17-01-04 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з посиланням на ст. 33 Закону України "Про державну службу".
Не погодившись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, індексації заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік робот понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 року за № 5, де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї Інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Таким чином, відповідно до вищевказаних нормативно - правових актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Положеннями ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно з ч. 1 вказаної статті Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Законом №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 37 Закону "Про державну службу" (її текст викладено в новій редакції), зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається державним службовцям у разі реалізації ними такого права: пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо призначення державним службовцям пенсії у розмірі не більше 90 відсотків від суми заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Однак, колегія суддів зазначає, що підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України "Про державну службу", положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VІ змін не зазнали.
Отже, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому вважає, що внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування вищевказаного Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання в подібних правовідносинах висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року.
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, оскільки позивачу призначена пенсія за віком як державному службовцю до введення в дію Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який відповідно до ст. 58 Конституції України не має зворотної дії в часі, колегія суддів вважає, що позивач має право на обчислення розміру пенсії при перерахунку, виходячи із 90 % від розрахованої заробітної плати державного службовця, оскільки пенсія була призначена саме у такому відсотковому відношенні відповідно до діючої на той час редакції ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що відмова у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням отриманих сум допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, згідно Закону України "Про державну службу" є незаконною та необґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що постанова Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.09.2014 року по справі №220/911/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.09.2014р. по справі №220/911/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.