18.07.2014
Справа №639/6393/14-к
Провадж. №1-кп/639/320/14
18 липня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/3500/14-к (в ЄРДР №12014220500001051від 03.06.2014 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
31.05.2014 року ОСОБА_3 о 23.00 год. знаходився за адресою АДРЕСА_2 , в компанії зі своїми знайомими ОСОБА_7 , неповнолітнім ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , неповнолітнім ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , де зазначені особи спілкувались та вживали алкогольні напої. В ході спілкування між ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_5 на підгрунті раптово виниклих неприязливих відносин виник спочатку словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 зробив зауваження неповнолітньому ОСОБА_5 на предмет того, щоб останній не ображав молодших за нього, а саме - неповнолітнього ОСОБА_12 . Після цього неповнолітній ОСОБА_5 почав ображати ОСОБА_3 нецензурною лайкою. Почувши лайку в свою адресу ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, наніс неповнолітньому ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область верхньої шелепи, потім наніс ще один удар кулаком руки в область нижньої щелепи. Окрім того ОСОБА_3 наніс неповнолітньому ОСОБА_5 один удар коліном правої ноги в область лоба, після чого неповнолітній ОСОБА_5 впав на землю та ОСОБА_3 наніс йому останній удар кулаком правої руки в область голови та покинув місце події. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1807-ая/14 від 04.06.2014 року, ОСОБА_3 спричинив неповнолітньому ОСОБА_5 забиття на волосяній частині голови, обличчі, в поперечній області, в правій надключичній області, припухлість м'яких тканин носу, що є легкими тілесними ушкодженнями.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах. Висновки судово-медичної експертизи №1807-ая/14 від 04.06.2014 року обвинувачений не оспорював.
Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_3 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який підтвердив визнавальні показання ОСОБА_3 щодо спричинення йому 31.05.2014 року тілесних ушкоджень за вищезазначених обставин;
- висновком судово-медичної експертизи №1807-ая/14 від 04.06.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 мали місце забиття на волосяній частині голови, обличчі, в поперечній області, в правій надключичній області, припухлість м'яких тканин носу, що утворились від дії тупих твердих предметів у строк, який відповідає зазначеному в постанові про призначення експертизи - 31.05.2014 року та є легкими тілесними ушкодженнями (а. 16-17 матеріалів досудового розслідування);
- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 17.06.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_3 в конкретній обстановці біля будинку АДРЕСА_2 показав, яким чином 31.05.2014 року він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 (а. 38-45 матеріалів досудового розслідування).
Аналізуючи зібрані та досліджені, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, докази, та враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_3 фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; офіційно не працює; має постійне місце проживання та реєстрації, за останнім місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 та цілі покарання стосовно нього в цілому можуть бути досягнуті шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню в межах доведеності, а саме щодо стягнення з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 1000,00 грн., та стягнення на відшкодування матеріальної шкоди суми у розмірі 4000,00 грн. При цьому, суд враховує, що відповідно до описової частини висновку експерта №№ 1807-ая/14 від 04.06.2014 року у ОСОБА_5 було встановлено скол коронки 1 правого та 1 лівого різців на верхній щелепі по вільному краю на ділянці загальною площею 1х0,2 см., що як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_6 потребує лікування в стоматологічній поліклініці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1