30.10.2014
Справа №639/6220/14-к
Провадж. №1-кп/639/314/14
30 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/6220/14-к (в ЄРДР №42014220750000047 від 05.05.2014 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янська Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого начальником дільниці №1 теплового району Ленінської філії КП «ХТМ», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 409 КК України, -
02 березня 2014 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження ТВО Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №М-015 від 21 січня 2014 року та наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) №10/1 від 02 березня 2014 року призваний на навчальні збори у команду НОМЕР_1 /4 ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військової служби.
28 березня 2014 року молодший лейтенант ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 33 Указу Президента України від 17 березня 2014 року «Про проведення часткової мобілізації» призваний у Збройні Сили України та направлений для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 №23 від 28 березня 2014 року молодший лейтенант ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення.
Згідно вимог ст.ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, молодший лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен непорушно додержуватись Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватись правил військової поведінки, беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків явно злочинного наказу.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець про все що з ним сталось і стосується виконання ним службових обов'язків, зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальнику.
28 березня 2014 року, приблизно о 9 годині 00 хвилин, на ранковому шикуванні особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаного військового комісаріату полковник ОСОБА_6 , будучи відповідно до ст. 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальником для призваних на навчальні збори військовослужбовців, у тому числі для молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , встановленим порядком довів до останнього наказ №23 від 28 березня 2014 року, згідно якого молодший лейтенант ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення.
У подальшому молодший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , 31 березня 2014 року вирішив стати на злочинний шлях та відмовитися від несення службових обов'язків військової служби. Так, молодший лейтенант ОСОБА_4 цього ж дня, о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні службового кабінету військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, без поважних причин відкрито відмовився від несення обов'язків військової служби, висловивши вказану відмову військовому комісару. При цьому, ОСОБА_4 не приступивши до фактичного виконання обов'язків військової служби, залишив місце служби, а отриманий у такий незаконний спосіб вільний час з 31 березня по 22 квітня 2014 року використав на власний розсуд у м. Харкові, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
У подальшому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 22 квітня 2014 року молодший лейтенант ОСОБА_4 добровільно прибув до Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та цього ж дня з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 для подальшого проходження військової служби.
Таким чином, молодший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 31 березня 2014 року о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні службового кабінету військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, без поважних причин відкрито відмовився від несення обов'язків військової служби, висловивши вказану відмову військовому комісару. При цьому, ОСОБА_4 не приступивши до фактичного виконання обов'язків військової служби, залишив місце служби, а отриманий у такий незаконний спосіб вільний час з 31 березня по 22 квітня 2014 року використав на власний розсуд у м. Харкові, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_4 , передбачена ч. 2 ст. 409 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Проте, будучи допитаним, пояснив, що на початку березня 2014 року він був зарахований до списків ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження зборів по мобілізації. Рішенням медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний придатним до проходження військової служби. В кінці березня 2014 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 та призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому було доведено наказ про зарахування його до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 , та призначення на відповідну посаду.
В ОРВК проходять ранкові шикування о 08:30 год., які проводять ОСОБА_6 або його заступник ОСОБА_7
31 березня 2014 року у приміщенні службового кабінету військового комісара ОСОБА_6 він повідомив останньому, що не може виконувати обов'язки по несенню служби у зв'язку зі знаходженням на лікарняному, на що ОСОБА_6 спочатку повідомив йому про необхідність звернення до військового госпіталю, а коли він пояснив, що захворіла його донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , то сказав про необхідність написання рапорту. Потім ОСОБА_6 сказав рапорт не писати, та сказав: «Все ти вільний».
31.03.2014 року дільничним педіатром КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » на його ім'я був виписаний листок непрацездатності у зв'язку із хворобою його малолітньої дитини. Цього ж дня в телефонному режимі він також повідомив свого начальника за місцем роботи - Ленінська філія КП «Харківські теплові мережі» ОСОБА_9 , що з сьогоднішнього дня у нього відкритий лікарняний лист і на роботу він ходити не буде.
Пояснюючи причину відкриття лікарняного саме на нього, а не його дружину. ОСОБА_4 зазначив, що коли хворіла донька, дружина була вагітна. До того ж вона також працює, та він має такіж права на оформлення лікарняного у зв'язку з хворобою дитини, як і вона.
11 квітня 2014 року лікарняний листок був закритий. Відповідно лікарняного листка до роботи йому потрібно було стати 12 квітня 2014 року, проте оскільки 12 та 13 квітня 2014 року були вихідними, лікарняний листок він надав до відділу кадрів Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі» 14 квітня 2014 року.
Так, 14 квітня 2014 року він прибув на роботу до Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі», працівниками якої йому повідомлено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження військової служби.
У період з 12 квітня 2014 року по 18 квітня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 він не прибував.
Прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_11 17.04.2014 року або 18.04.2014 року (точно він не пам'ятає), йому повідомили, що стосовно нього порушено кримінальну справу. В цей день він бачив військового комісара ОСОБА_6 19-21 квітня були вихідними та святковими днями, у зв'язку з чим він знов з'явився до РВК 22 квітня 2014 року, та надав лікарняний листок, яким підтверджував поважність причин його відсутності у ІНФОРМАЦІЯ_12 з 31 березня по 11 квітня 2014 року, і починаючи з 22 квітня він щоденно відвідував військовий комісаріат і виконував обов'язки з військової служби. В подальшому він був звільнений з посади офіцера мобілізаційного відділення у зв'язку з прийняттям наказу про демобілізацію.
Пояснюючи свою відсутність у РВК у період з 12.04.2014 року по 17.04.2014 року включно, ОСОБА_4 посилався на те, що 12 та 13 квітня 2014 року були вихідними днями, а у період з 14.04.2014 року по 18.04.2014 року його дружина знаходилась на лікарняному.
Таким чином, в силу позиції, висловленої обвинуваченим в судовому засіданні під час його допиту, останній фактично свою вину визнав частково.
Не дивлячись на лише часткове визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами.
Так, вина ОСОБА_4 підтверджується частково показаннями самого обвинуваченого, який, як зазначалось вище, визнав, що на початку березня 2014 року був зарахований до списків ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження зборів по мобілізації. В кінці березня 2014 року був призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 та призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення. Також ОСОБА_4 визнавав факт з'явлення до військового комісара Жовтневого ОРВК ОСОБА_6 31.03.2014 року. Після закриття лікарняного він одразу не з'явився до Жовтневого ОРВК, а надав його за місцем роботи в Ленінській філії КП «ХТМ». До того ж йому там було повідомлено про необхідність прибуття до ОРВК. У період з 12.04.2014 року по 18.04.2014 року він не приступив до роботи в Ленінській філії КП «ХТМ», та не з'явився до Жовтневого ОРВК.
Начальник Жовтневого ОРВК ОСОБА_6 , будучи допитаним в якості свідка, пояснив, що ОСОБА_4 з березня 2014 року проходив службу у вказаному РВК. При цьому, з 3 березня 2014 року було оголошено мобілізацію. В ОРВК було оголошено казармене положення. Військовослужбовці повинні були знаходитись на службі цілодобово та у вихідні дні, але у зв'язку з відсутністю відповідного забезпечення, та місця розміщення військовослужбовців у ночі, призвані на мобілізацію військовослужбовці на ніч відпускались додому. Основний час знаходження військовослужбовців, призваних на військову службу, у РВК був з 08:00 до 19:00 год. Були випадки коли військовослужбовці викликались і вечорі та на ніч, по мірі поставлених задач. Відповідно до Указу Президента України про часткову мобілізацію військовослужбовці мали виконувати свої обов'язки і у вихідні та святкові дні.
Наприкінці березня 2014 року ОСОБА_4 з'явився до нього, та в присутності його заступника - підполковника ОСОБА_7 , в грубій формі повідомив, що служити не бажає, адже в нього робота і вагітна дружина та пішов. Дозвіл на вибуття ОСОБА_4 він не надавав. В цей же день прийшла його дружина, та також повідомила, що її чоловік служити не буде. Про цей факт він повідомив військову службу правопорядку та військову прокуратуру. Йому запропонували знайти ОСОБА_4 . Він почав телефонувати до місця його роботи до призиву на військову службу - до Ленінської філії КП « ІНФОРМАЦІЯ_13 », та повідомив, що йому загрожує відповідальність за відмову від несення військової служби.
Також ОСОБА_6 пояснив, що 18.04.2014 року ОСОБА_4 до нього не з'являвся, про наявність у нього лікарняного листка він дізнався тільки коли останній вже прибув для продовження проходження військової служби, тобто 22.04.2014 року.
Крім того, ОСОБА_6 додав, що у випадку хвороби дитини ОСОБА_4 він мав написати на його ім'я рапорт, проте цього не зробив, та залишення ним РВК 31.03.2014 року було мотивовано саме не бажанням подальшого несення служби
Допитаний в судовому засіданні, свідок ОСОБА_7 показав, що він з 19.03.2014 року по 15.05.2014 року проходив службу на посаді заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_11 . Він був безпосереднім начальником ОСОБА_4 , який на початку березня 2014 року був зарахований в списки Жовтневого ОРВК для проходження зборів по мобілізації, відповідно до Указу Президента України, а 28.03.2014 року молодний лейтенант ОСОБА_4 був призваний та призначений на посаду офіцера мобілізаційного відділення Жовтневого ОРВК.
В його присутності ОСОБА_4 заявив військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_11 про небажання проходження військової служби, мотивуючи це наявністю роботи та вагітністю дружини. При цьому він підтвердив факт надання ОСОБА_4 лікарняного, але вже через деякий час після закриття лікарняного.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює на посаді начальника теплового району №2 Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі», та є безпосереднім начальником ОСОБА_4 , який працює начальником дільниці №1 теплового району №2 Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі». Початок робочого дня візується у журналі виходу на роботу працівників Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі».
Робочий день у працівників дільниці Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі» починається о 08 годині ранку і триває до 17 години.
28 березня 2014 року на адресу Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі» доставлена повістка про призов на військову службу ОСОБА_4 починаючи з 31 березня 2014 року. В цей день працівники відділу кадрів намагався зв'язатися в телефонному режимі з ОСОБА_4 , проте довести вимогу комісаріату не змогли, у зв'язку з відсутністю зв'язку з ОСОБА_4
31 березня 2014 року від ОСОБА_4 йому стало відомо, що останній з цього дня перебуває на лікарняному у зв'язку із хворобою його малолітньої дитини. Після виходу ОСОБА_4 з лікарняного 14 квітня 2014 року, останній надав лікарняний листок, який був переданий до відділу кадрів. ОСОБА_10 було доведено вимогу щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження військової служби під час мобілізації, та в цей же день останнього направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Починаючи з 14 квітня 2014 року, ОСОБА_4 був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження військової служби під час мобілізації, та з 14 квітня 2014 року на роботу до філії не ходив. Висловлювань з його боку про небажання проходження військової служби він не чув.
Аналіз показань вказаних свідків, викладені вище, відсутність будь-яких суттєвих протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх правдивості.
При цьому сам ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що конфліктні стосунків з працівниками РВК у нього були відсутні, підстави обмовити його вказаними особами він назвати не може. Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 також повідомили суду про відсутність підстав обмовити обвинуваченого ОСОБА_4 .
Окрім показань, допитаних в судовому засіданні свідків, вина ОСОБА_4 також підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- копією довідки щодо проходження ОСОБА_4 військової підготовки при Харківському інституті танкових військ у 2005 році, з отриманням військового звання молодшого лейтенанта (а.с. 11);
- копією картки дослідження та медичного огляду ОСОБА_4 , згідно якої останній годен до військової служби (а.с. 12);
- витягом з наказу військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_11 від 02.03.2014 року №10/1 про зарахування ОСОБА_4 на посаду офіцера відділення формування команд і партій (а.с. 13-14);
- витягом з наказу військового комісару Жовтневого ОРВК №23 від 28.03.2014 року про призначення та зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військового комісаріату (а.с. 15);
- даними книги наявності особового складу ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно яких молодший лейтенант ОСОБА_4 був відсутній у період з 01.04.2014 року по 21.04.2014 року включно (а.с. 19-20);
- даними, що містить послужний список ОСОБА_4 (а.с. 21-31);
- змістом Положення про Жовтневий ОРВК, яким передбачено, зокрема права та обов'язки військового комісару (а.с. 43-47);
- даними обліку робочого часу Ленінської філії КП «ХТМ» за квітень 2014 року, згідно яких ОСОБА_4 у період з 01.04.2014 року по 11.04.2014 року знаходився на лікарняному, а з 14.04.2014 року по 30.04.2014 року був відсутній у зв'язку з виконанням державного обов'язку (а.с. 73-80);
- змістом відповіді головного лікаря КЗОЗ «Харківська міська дитяча лікарня №2» від 29.04.2014 року №659, відповідно до якої листок непрацездатності у зв'язку з хворобою ОСОБА_8 був виданий ОСОБА_4 , а не матері дитини, у зв'язку з тим, що остання не могла здійснювати догляд по виробничій необхідності (виконання термінового заказу на виробництві). (а.с. 99)
Зазначеною відповіддю спростовуються показання ОСОБА_4 щодо мотивів оформлення лікарняного на його ім'я через знаходження дружини у стані вагітності та побоювання за її здоров'я.
- змістом листка непрацездатності серії АВС №644926 та Журналу реєстрації листків непрацездатності, згідно якого місцем роботи ОСОБА_4 з його слів зазначено Ленінську філію КП «ХТМ», та не вказано про проходження ним військової служби (а.с. 100-103).
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_4 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідна розписка та не заперечувалось ним в судовому засіданні.
Стосовно показань обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до яких він фактично заперечував відмову від проходження військової служби, обґрунтовуючи це наявністю поважних причин, та попередженням військового комісара ОСОБА_6 про їх наявність, та заперечував висловлювання ним небажання нести військову службу, то суд до них ставиться критично, вважає їх тактикою його захисту, та такими, що повністю спростовуються вищенаведеними доказами.
Так, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_11 у приміщенні службового кабінету військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 у відкритій формі відмовився від несення обов'язків з військової служби, мотивуючи свою відмову особистим небажанням; листок непрацездатності обвинувачений надав до ОРВК лише 22.04.2104 року. При цьому, як показав свідок ОСОБА_9 , та це підтверджується дослідженими в судовому засіданні даними обліку робочого часу Ленінської філії КП «ХТМ», 14.04.2014 року ОСОБА_11 надав по вказаному місцю роботи листок непрацездатності, та був повідомлений та направлений для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_11 , проте з'явився туди лише 22.04.2014 року. При цьому 21.04.2014 року був днем, коли ОСОБА_11 також повинен був нести службу в ІНФОРМАЦІЯ_14 , що вбачається з книги обліку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого решта особового складу в цей день була присутня. В порушення ст.ст. 12, 257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, рапорт про звільнення від виконання службових обов'язків ОСОБА_4 поданий не був, звільнення від виконання службових обов'язків військовим комісаром ОСОБА_4 не надавалось, у зв'язку із чим, наказ по стройовій частині, відповідно до абз. 4 пп. 2.3.3. Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, також виданий не був.
Крім того, згідно основ законодавства України про охорону здоров'я, визначених Законом України від 19.11.1992 року N 2801-XII, при неможливості госпіталізації або відсутності показань до стаціонарного лікування хворої дитини мати або інший член сім'ї, який доглядає дитину, може звільнятися від роботи з виплатою допомоги з фондів соціального страхування у встановленому порядку.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який є спеціальним нормативно-правовим актом, військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
З огляду на викладене, оформлення ОСОБА_4 лікарняного, за умови, що він проживає разом з дружиною, було безпідставним та незаконним, адже суперечило вищезазначеним положенням Закону.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються як відмова від несення обов'язків військової служби - ч. 2 ст. 409 КК України.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; одружений; має малолітню дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; раніше не судимий; має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем роботи та проходження служби, не дивлячись на скоєне ним, характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. При цьому факт невизнання вини в повному обсязі не свідчить про відсутність вказаної пом'якшуючої обставини, адже під час розгляду провадження судом ОСОБА_4 висловлював жаль щодо скоєного.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, пом'якшуючу обставину, наслідки злочину. Також судом враховується, що в подальшому ОСОБА_4 все ж таки з'явився для проходження військової служби до ОРВК.
При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 та цілі покарання стосовно нього в цілому можуть бути досягнуті шляхом призначення йому покарання в межах нижньої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 409 КК України, у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_4 було заявлено клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», а саме звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» статті 1 зазначеного Закону.
Разом з тим, з огляду на те, що відмова ОСОБА_4 тривала до 21.04.2014 року, та кримінальне правопорушення, скоєне ним, передбачене ч. 2 ст. 409 КК України, має триваючий характер; враховуючи положення ст. 5 Закону України, відповідно до яких дія закону про амністію не поширюється на триваючі злочини, якщо вони закінчені, припиненні або перервані після набрання законом про амністію чинності; дату набрання винності Законом України «Про амністію у 2014 році» - 19.04.2014 року, зазначене клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 409 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На пісдатві ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та/або роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1