23 жовтня 2014 р.Справа № 236/1601/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 17.09.2014р. по справі № 236/1601/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області
про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку,
Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 17.09.14 р. по справі № 236/1601/14-а позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку задоволений частково.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 15 Закону України від 21.11.92 р. "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХІІ у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 01.04.14 р. по 22.06.14 р. з врахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 17.09.14 р. та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що, приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення статей 14, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 року №1751 та норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подала.
Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість в частині здійснення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 01.04.14 р. по 22.06.14 р.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Краснолиманської міської ради про отримання (неотримання) допомог від 17.07.14 р. позивач перебуває на обліку у відповідача як застрахована особа, яка отримує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючим жінкам (а.с. 6,8).
Положеннями ст. 46 Конституції України встановлено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 №107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.92 р. № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13) та Законом України від 18.01.01 р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.
Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, ст. 15 Закону №2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено ст. ст. 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Положеннями п. 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.08 р.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 01.01.09 р. - ст. ст. 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Оскільки, ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ані іншими Законами, не встановлювалось на 2014 рік інший, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а закони про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2014 р. регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.01 р. в тій частині, в якій вона суперечить названим законам, застосовуватися не можуть. Отже, у період з 01.04.14 р. по 22.06.14 р. у відповідача був обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.
Крім того, така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.12 р. по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.12 р.
В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240- III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вихідним критерієм обчислення цієї допомоги позивачу є прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, який встановлений Законами України про державний бюджет України на 2014 рік.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, в межах заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при подачі апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області не сплачувало судовий збір, то сума судового збору, з урахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги, підлягає стягненню за судовим рішенням в розмірі 36,54 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 вересня 20014 року по справі № 236/1601/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку - залишити без змін.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснолиманської міської ради Донецької області судовий збір на користь держави в сумі 36,54 грн.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А.