« 12» листопада 2014 р. Справа №922/3379/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,
за участю представників:
позивача - Колесан С.І., за довіреністю №17/586/01-09 від 24.02.2014 року; Шевчук Н.Ю., за довіреністю №17/587/01-09 від 24.02.2014 року;
відповідача - Соколай В.А., за довіреністю №69 від 12.11.2013 року; Чалкова Г.Л., за довіреністю №68 від 02.09.2014 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків (вх.№3053Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року по справі №922/3379/14,
за позовом Комунального підприємства «Харківський метрополітен», м.Харків,
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків
про визнання недійсним рішення,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року по справі №922/3379/14 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено.
Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 12.06.2014 року по справі №2/02-158-14 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Комунального підприємства «Харківський метрополітен» 1218,00 грн. судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківський метрополітен».
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що господарським судом прийняті до уваги лише пояснення та докази позивача, а саме його твердження щодо того, що відділенням невірно визначено як товар та товарні межі ринку послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену. Однак, пояснення та обґрунтування відділення, чому саме вказані послуги визначено як товар і товарні межі ринку судом першої інстанції при винесені рішення проігноровано.
Також, апелянт зазначає, що господарським судом враховано статистичну інформацію, надану позивачем, щодо кількості виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами по м.Харкову та їх порівняння з кількістю наданих позивачем послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену. При цьому, на думку скаржника, судом першої інстанції не оцінено та проігноровано інформацію, надану відділенням, стосовно того, що монопольне становище визначалось на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену, відповідно ринок розміщення зовнішньої реклами не був предметом дослідження відділення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014 року апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду.
11.11.2014 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10286), в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року по справі №922/3379/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно досліджено всі обставини справи та надано їм вірну оцінку.
У судовому засіданні 12.11.2014 року представники відповідача підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просили її задовольнити
Представники позивача проти позиції апелянта заперечували з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі і відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарським процесуальним кодексом України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно пунктів 1 та 3 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення (ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
У відповідності до вимог ст. 22 вищезазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
За приписами ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі акту планової перевірки КП «Харківський метрополітен» щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції від 18.12.2013 року та попередніх висновків у справі №2/02-158-14, розпочатої за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято рішення №138-р/к від 12.06.2014 року по справі №2/02-158-14 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 68000,00 грн.
Вказаним рішенням визнано, що КП «Харківський метрополітен» за результатами діяльності протягом 2012-2013 років та станом на травень 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова з часткою 100%.
Визнано, що КП «Харківський метрополітен», встановивши економічно необґрунтовану завищену вартість послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова за рахунок безпідставного включення витрат, які не стосуються змісту послуги, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 ст. 50, п. 1 частини другої ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а саме встановлення таких цін реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова.
Згідно з абзацом 2 частини 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 ст. 50, п. 1 частини другої ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на КП «Харківський метрополітен» штраф у розмірі 68000,00 грн.
3обов'язано КП «Харківський метрополітен» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 ст. 50, п. 1 частини другої ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом встановлення економічно обґрунтованої вартості послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену реклами м.Харкова, в 2-місячний строк з дня отримання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про що письмово повідомити в 5-денний строк з дня припинення порушення.
Рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 12.06.2014 року разом із супровідним листом вих.№02-26/2-2771 від 13.06.2014 року направлено на адресу КП «Харківський метрополітен» і отримано останнім 16.06.2014 року.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається із матеріалів справи, КП «Харківський метрополітен» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17.12.2009 року серії А01№423317 є юридичною особою, ідентифікаційний код - 04805918; місцезнаходження - 61052, м.Харків, вул. Енгельса, 29.
КП «Харківський метрополітен» діє на підставі статуту, нова редакція якого затверджена заступником директора Департаменту економіки та комунального майна, погоджена директором Департаменту транспорту Харківської міської ради та зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради 11.02.2013 року.
Відповідно до статуту підприємство створене з метою якісного задоволення потреб населення у безпечних перевезеннях по лініям метрополітену, задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здіснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої, як підприємницької, так і некомерційної, господарської діяльності.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.09.2012 року серії АА №675095 видами діяльності КП «Харківський метрополітен» за КВЕД, у тому числі, є: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; рекламні агентства.
Одним із видів платних послуг підприємства є послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену.
Отже, здійснюючи господарську діяльність у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» КП «Харківський метрополітен» є суб'єктом господарювання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», товаром є предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права.
Таким чином, товаром є послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену.
Згідно ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Реклама може бути зовнішня, внутрішня, реклама на транспорті, в засобах масової інформації та інша.
Рекламні послуги це відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що ринок товару (товарний ринок) - це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
Згідно з пунктом 15.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» норми чинного законодавства України не містять якогось вичерпного переліку можливих ринків товарів. Тому, зокрема, не можуть бритись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом.
Отже, органи Антимонопольного комітету України самостійно визначають ринки товарів та їх товарні межі.
У рішенні відділенням визначено як товар та товарні межі ринку послуги підприємства з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену.
Таким чином, погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену є послугою, яка надається підприємством на платній основі, та в процесі надання якої виникають певні зобов'язання та права між позивачем та споживачем цієї послуги і норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» застосовуються щодо дій підприємства на ринку вказаних послуг.
Відповідно до пунктів 1.2, 5.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, товарні межі ринку - це товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого.
Погодження дозволів на розміщення конструкцій зовнішньої реклами в м.Харкові здійснюється підприємством на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» від 29.12.2003 року, до 02.10.2013 - рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.2004 року №977, після 02.10.2013 року - рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.10.2013 № 609, яким затверджені правила розміщення зовнішньої реклами в м.Харкові.
Згідно з пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил.
Відповідно до пункту 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (робочий орган).
Згідно з Місцевими правилами робочим органом є відділ реклами Департаменту контролю Харківської міської ради.
Згідно з рішенням №977 та рішенням №609 розповсюджувач реклами на місцях комунальної власності повинен звернутись із заявою до робочого органу, отримати пріоритет на бажане місце та оформити належним чином дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до пункту 16 Типових правил дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до Порядку надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.06.2010 року №183/10, місця розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, знаходяться на балансі Комунального підприємства «Міський інформаційний центр» і не передані у повне господарське відання, оперативне управління, користування (оренду) іншим комунальним підприємствам, установам, організаціям, надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами в користування на підставі договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності. для розташування спеціальних конструкцій, що укладається між КП «Міський інформаційний центр» та розповсюджувачем зовнішньої реклами.
Отже, в межах м.Харкова повноваження укладати договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій має КП «Міський інформаційний центр».
Відповідно до пункту 6.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Харкові на вимогу власника або особи, що уповноважена надавати у користування місця, які перебувають у комунальній власності, заявник погоджує розташування спеціальних конструкцій з КП «Харківський метрополітен» - у разі розташування спеціальних конструкцій в технічній та/або охоронній зоні метро.
Перелік суб'єктів господарювання, з якими необхідно погодити дозвіл, визначається після обрання місця розташування рекламної конструкції та отримання в установленому порядку пріоритету за обране місце.
Отримання споживачами послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену, які надаються підприємством, є однією із складових частин отримання ними дозволу на розміщення реклами.
В даному випадку споживач не може перейти до іншого однорідного товару тому що діючими нормативними актами чітко визначено хто надає дозвіл і ким його потрібно погодити, а послуги з погодження дозволу конкретного суб'єкта господарювання не можна замінити будь-якими іншими послугами.
Щодо визначення територіальних меж, колегія суддів зазначає, що у рішенні територіального відділення Антимонопольного комітету України визначено одну територіальну межі - м.Харків в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену.
Згідно з пунктом 6.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку товарні межі ринку територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи) є неможливим або недоцільним.
Лінії проходження рухомого складу підприємства складаються з трьох ліній, розташованих у м.Харкові: Холодно гірсько-заводської лінії (13 станцій); Салтівської лінії (8 станцій); Олексіївської лінії (8 станцій).
Уникнути в цьому випадку відносин з підприємством-позивачем отримувачу послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену неможливо.
Внаслідок діючої нормативної бази у заявника відсутня альтернативна можливість отримати погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у вищевказаних зонах у будь-яких організаціях, окрім підприємства-позивача. Отже, позивач не має конкурентів на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену.
Під час прийняття територіальним відділенням Антимонопольного комітету України оскаржуваного рішення об'єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища визначені: підприємство та послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами саме у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену. Ринок послуг з розміщення зовнішньої реклами в м.Харкові - це інший ринок, який, з огляду на обставини справи, не потребує проведення дослідження.
Крім того, дослідження статистики процентного відношення погодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах технічних зон споруд метрополітену до загальної кількості погодження дозволів на розміщення всієї зовнішньої реклами по м.Харкову не має значення до висновків, викладених у спірному рішенні відділення АМК, оскільки є чітко встановлені межі ринку та об'єкт дослідження і їх змішування є безпідставним.
У рішенні територіального відділення Антимонопольного комітету України зазначено, що споживачі - розміщувачі зовнішньої реклами звертаються до підприємства з метою отримання погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами. Під час розрахунку вартості вищевказаної послуги включаються роботи щодо: погодження проектної документації; контроль виконання робіт із встановлення спеціальної конструкції для зовнішньої реклами; підготовка договору підряду для оплати послуг та акту виконаних робіт. Однак, під час звернення споживачі до позивача за отриманням послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами у технічних та/або охоронних зонах споруд метрополітену ними не замовляються вищенаведені види робіт. Отже, віднесення витрат на ці роботи до собівартості вказаних послуг є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що позивач не спростував у суді апеляційної інстанції того факту, що висновки які викладені у рішенні Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не відповідають обставинам справи та здійснені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року по справі №922/3379/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про відмову у задоволені позовної заяви, то судовий збір за подання позовної заяви відшкодуванню з відповідача на користь позивача не підлягає на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.09.2014 року по справі №922/3379/14 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Комунального підприємства «Харківський метрополітен» - відмовити.
Повний текст постанови складено 17 листопада 2014 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.