12.11.2014 Справа № 756/8425/14-ц
Унікальний №756/8425/14-ц
Провадження№2/756/3630/14
(заочне)
« 12» листопада 2014 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Белоконної І.В.
за участі секретаря Клімковської Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
Позивач у грудні 2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум і просив стягнути з останнього 490 960 грн боргу (основна сума боргу - 55 930, пеня - 419 216, штраф - 16 548) та 3 219 грн судових витрат.
У обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що він ОСОБА_1 13.12.2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відсотків за користування грошовими коштами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.08.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 7000 доларів США зі строком повернення боргу 16.10.2010 року. 16.11.2012 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги.
Внаслідок невиконання відповідачем належним чином умов договору позики від 06.08.2010 року утворилася заборгованість, просив стягнути на його користь 490960 грн. боргу на підставі статей 625,1046, 1047,1050 ЦК України.
У судове засідання позивач не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, його представник подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
У судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
06 вересня 2010 року між ОСОБА_3 (третя особа) та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 7000 доларів США, про що останній склав розписку про отримання вказаних коштів та зобов'язався їх повернути до 16 жовтня 2010 року, в разі невиконання обов'язку про повернення грошових коштів договором передбачено відповідальність у вигляді 30% штрафу від суми займу та сплату пені 1% від суми займу за кожен день прострочки (а.с.8-9 т.1).
Відповідач ОСОБА_2 свої обов'язки по поверненню боргу не виконав, в установлений строк грошові кошти ОСОБА_3 не повернув.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
16 листопада 2012 року між третьою особою та позивачем було укладено договір уступки права вимоги по вищезазначеному договору позики від 06.09.2010 відносно відповідача, тобто всі права щодо стягнення боргу перейшли до позивача (а.с.10 т.1).
Ст. 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні і однією з таких підстав є передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 55 930 грн (7 000 доларів США згідно курсу НБУ станом на день звернення позивачем до суду) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за кожен день затримки повернення позики у розмірі 419 216 грн, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Розмір пені майже в 7 раз перевищує розмір самого боргу, тому суд, враховуючи цю обставину, вважає за можливе зменшити розмір пені до 60 000 грн, задовольнивши в цій частині позовні вимоги частково.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 30% від суми позики необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування суперечить ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, у зв'язку з цим стягнення з відповідача на користь позивача штрафу 30% від суми боргу, що складає 16 779 грн є подвійним стягненням.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43 т.2).
У зв'язку зі смертю відповідача та за заявою ОСОБА_4 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно до ст. 37 ЦПК України до справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення боргу було залучено правонаступника відповідача - ОСОБА_4 (а.с.47 т.2).
Тому згідно зі ст.ст. 1216-1217, 1233-1236, 1241, 1248 ЦК України до ОСОБА_4 перейшли всі права і обов'язки щодо договору позики від 06.09.2010 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно суму боргу та пеню необхідно стягнути з ОСОБА_4
Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 760,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного та на підставі ст.ст. 512-514, 546, 549, 551, 1049, 1216-1217, 1233-1236, 1241, 1248 ЦК України; керуючись ст.ст. 10, 11, 37, 57-60, 64, 79, 88, 174, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-225, 294, 296 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) борг у розмірі 115 930 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок, яка складається з основної суми боргу у розмірі 55 930 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок та пені у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 760 (сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І.В. Белоконна