Справа № 755/24550/14-ц
"10" жовтня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 006-11001-200613, -
10 вересня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 006-11001-200613.
12 вересня 2014 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст.ст. 11-1, 118 ЦПК України.
Ухвалою судді від 12 вересня 2014 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали.
Копію ухвали суду від 12 вересня 2014 року позивачем було отримано 29 вересня 2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
09 жовтня 2014 року на виконання вимог ухвали суду від 12 вересня 2014 року, представником позивача ПАТ «Дельта Банк» - Духотою І.В. до Дніпровського районного суду м. Києва було подано заяву про усунення недоліків
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, приходить до наступного.
Так, підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що до матеріалів позовної заяви позивачем було долучено платіжне доручення № 68137001 від 20 серпня 2014 року про сплату позивачем судового збору в сумі 243,60 гривень на користь УДКУ у Солом'янському районі м. Києва, на р/р 31210206780010, що не відповідає розрахунковому рахунку Дніпровського районного суду м. Києва.
Обгрунтовуючи подану заяву про усунення недоліків, позивач посилається на норми ч. 2 ст. 117 ЦПК України, що передбачають передачу справи з одного суду до іншого. В той же час, суд не може погодитися з даними твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Так, позивач ПАТ «Дельта Банк» 01 вересня 2014 року подав до Апеляційного суду м. Києва позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року було визначено підсудність вказаної позовної заяви Дніпровському районному суду м. Києва. В подальшому, вказана справа була передана Дніпровському районному суду м. Києва.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що Апеляційним судом м. Києва було визначено підсудність цивільної справи в порядку ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», при цьому справа за підсудністю з іншого суду в порядку ст. 117 Цивільного процесуального кодексу України не передавалась.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не передбачено сплату судового збору на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва при вирішенні питання про визначення підсудності судових справ місцевим загальним судам м. Києва.
Таким чином, позивачу слід було сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» на відповідний розрахунковий рахунок того суду, підсудність якому була визначена Апеляційним судом м. Києва.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не виконані вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 12 вересня 2014 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду, у встановлений строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, не виконає вимоги визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 5 ст. 121 ЦПК України встановлено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -,
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією № 006-11001-200613, вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: