Провадження № 2/754/5030/14
Справа №754/8190/13-ц
13.11.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
за участю секретаря - Слободянюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган Опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про припинення права власності на незначну частку у спільному майні, визнання права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про припинення права власності на незначну частку у спільному майні, визнання права власності. Подану позовну заяву мотивує тим, що в порядку поділу спільного майна подружжя, рішенням Апеляційного суду м. Києва за позивачем визнано право власності на 93/100 частини квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 визнано право власності на 7/100 частини спірної квартири. Відповідач без згоди позивачки проживає та користується всією квартирою та постійно чинить позивачу перешкоди у користуванні власністю. Сторони є колишнім подружжям, між ними склалися неприязні стосунки, а тому спільне користування квартирою неможливе. У зв'язку із чим вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.03.2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.06.2014 року рішення Деснянського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.03.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Ква від 13.08.2014 року орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації було залучено третьою особою без самостійних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав.
Представник відповідача та відповідач проти задоволення позову заперечували. Пояснили, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом відповідача, у вказаній квартирі зареєстрований він та його малолітній син. Таким чином, у разі задоволення позову, його правам буде завдана істотна шкода.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, проте просила ухвалити рішення з урахуванням прав малолітньої дитини.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 23 липня 2004 року по 20 грудня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, за час перебування в якому вони за договором іпотечного кредиту набули двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартість якої становить 216 673 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано в порядку поділу майна, набутого за час шлюбу, за позивачем право власності на 1/2 частину спірної квартири, та за відповідачем право власності на 1/2 частину спірної квартири.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.02.2013 року, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.10.2012 року, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у порядку поділу майна подружжя визнано за позивачем право власності на 7/100 частини квартири АДРЕСА_1, а за відповідачем відповідно визнано право власності на 93/100 частини цієї квартири (а.с.5-8).
Відповідач, не погодившись з оцінкою квартири, наданою позивачем в сумі 216673 грн., надав суду висновок про вартість майна.
Відповідно до висновку про вартість майна ПП «Консалтингова група «АГРО-ЕКСПЕРТ» від 05.08.2013 року ринкова (оціночна) вартість двокімнатної квартири загальною площею 57,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, станом на 05.08.2013 року, без урахування ПДВ, становить: 650120 грн.
Позивачем вартість 7/100 частини спірної квартири в розмірі 45508 грн. 40 коп., внесена на депозитний рахунок суду відповідно до квитанції від 07.06.2013 року № 4726 та від 07.11.2013 року № 854/322.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2)річ є неподільною;
3)спільне володіння і користування майном є неможливим;
4)таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
З ухвали Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року вбачається, що суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України, не надав належної оцінки наявним у справ доказам, не перевірив чи припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам та інтересам неповнолітнього сина, який є зареєстрованим у даній квартирі, чи є у відповідача інше житло чи згоден він на отримання компенсації за свою частку майна.
З пояснень представника відповідача та відповідача безпосередньо, останній заперечував щодо отримання компенсації за свою частку майна.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 11.05.2013 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (а.с.59). ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 (а.с.58).
З копії довідки форми №3, виданої ЖЕК №314 від 21.09.2013 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_2 та син відповідача від другого шлюбу - ОСОБА_4 (а.с. 57).
З пояснень відповідача та копії витягу вбачається, що ОСОБА_2 не має іншої власності, окрім 7/100 частини квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира є єдиним житлом відповідача та його неповнолітнього сина. Дружина відповідача ОСОБА_3 зареєстрована у АДРЕСА_2, про що свідчить копія довідки форми № 3 від 07.10.2014 року, власного майна також не має.
Враховуючи те, що правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших, а у разі задоволення позовної вимоги про припинення права власності на незначну частку у спільному майні буде мати місце істотне порушення прав відповідача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Вартість частки відповідача, сплачена позивачем на депозитний рахунок суду у розмірі 15167 грн. 11 коп. згідно квитанції від 07.06.2013 року та 30341 грн. 29 коп. згідно квитанції від 07.11.2013 року підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 364, 365 ЦК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган Опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про припинення права власності на незначну частку у спільному майні, визнання права власності - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 сплачені на депозитний рахунок суду кошти: у розмірі 15167 грн. 11 коп. згідно квитанції від 07.06.2013 року та 30341 грн. 29 коп. згідно квитанції від 07.11.2013 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: