Справа № 755/24005/14-ц
"07" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Нестеровському Б.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
Позивач, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за фактично надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3282,90 гривень та судовий збір у розмірі 243,60 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира належить відповідачу на праві приватної власності. Заборгованість за фактично надані житлово-комунальні послуги з 01 січня 2002 року та станом на 01 липня 2004 року складає 3 282,90 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутність, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача.
У відповідності до ч.2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до договору дарування частини квартири від 22 серпня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно довідки по формі 3 № 483 від 21 травня 2013 року, виданої Житловою ремонтно - експлуатаційною організацією № 414, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, 1955 року народження - з 1989 року, власником особового рахунку на цю житлову площу є ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зі змісту п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до довідки ЖРЕО № 414, заборгованість по житлово-комунальним послугам за адресою: АДРЕСА_1, станом на 01 жовтня 2012 року становить 3282,90 гривень, а саме за комунальні послуги у розмірі 1782,90 гривень та по квартплаті у розмірі 1500,00 гривень (а.с. 7).
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, 1963р., загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу Української РСР, 1963р., позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (ч.1 ст.80 Цивільного кодексу Української РСР, 1963р.).
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01 січня 2004 року), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як передбачено у п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01 січня 2004 року) зазначається, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 540 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне застосувати в межах даного спору строк позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з січня 2002 року по червень 2004 року, у зв'язку зі спливом загального строку позовної давності, як це передбачено ст.71 Цивільного кодексу Української РСР, 1963р., з урахуванням положень п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (який набрав чинності з 01 січня 2004 року) та ст. 257 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 3 282,90 гривень, задоволенню не підлягають, оскільки дані вимоги пред'явлено поза межами загальних строків позовної давності.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи пропущення позивачем строку позовної давності в частині заборгованості відповідача з січня 2002 року по червень 2004 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Враховуючи, що суд дійшов ґрунтовних підстав щодо відмови в позові, відшкодування судового збору в порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови в позові не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 162 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 71, 75, 80 Цивільного кодексу Української РСР, 1963р., ст. ст. 257, 540, 541 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В позові Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: