Справа № 755/28171/14-ц
про залишення позовної заяви без руху
"20" жовтня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та вклади у порядку спадкування за законом, -
17 жовтня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та вклади у порядку спадкування за законом.
20 жовтня 2014 року вказану позовну заяву року було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ним право власності на грошовий внесок на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», відкритого на ім'я ОСОБА_4, на якому знаходяться грошові кошти в сумі 77 486,18 гривень, у порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ним право власності на грошовий внесок на рахунку № НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві «Державний експертно-імортний банк України», відкритого на ім'я ОСОБА_4, на якому знаходяться грошові кошти в сумі 16000,00 доларів США, у порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
В даному випадку, сторони в цивільному процесі характеризуються окрім інших, ще й тим, що між ними виник спір про право цивільне.
Як роз'яснено в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
Як вбачається з поданої ОСОБА_1 позовної заяви, останнім було визначено в якості відповідача ОСОБА_2
В той же час, матеріали позовної заяви не містять відомостей, що підтверджують те, що відповідач являється спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, відомостей про звернення останньої із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 119, 121, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно та вклади у порядку спадкування за законом, залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: