Справа № 755/27638/13-ц
"13" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 27.07.2007 року між ними та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № КЗАОG115006474, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 105 930 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27.07.2037 року. Відповідач ОСОБА_2, згідно умов кредитного договору, мав здійснювати погашення заборгованості щомісяця. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання свої не виконував належним чином, що призвело до збитків. Станом на 15.10.2013 року заборгованість складає 260 167 доларів США, еквівалент - 2 078 736,96 грн. В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ними та відповідачем ОСОБА_2 27.07.2007 року був укладений договір іпотеки № КЗАОG115006474, згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,30 кв.м., житловою - 23,10 кв.м. Дана квартира належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 500 120 грн. У зв'язку з значними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 станом на 15.10.2013 року має заборгованість в сумі 260 167,33 Доларів США, що за курсом НБУ (7,99) становить 2 078 736,96 грн. Дана заборгованість складається з: заборгованості за кредитом - 82 677,64 доларів СЩА, заборгованості по процентам за користування кредитом - 61299,52 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 9495,20 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 94 276,25 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штрафу (процентна складова) - 12387,43 доларів США. Враховуючи викладене, звернулися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з реєстрацією від імені ОСОБА_2 предмету іпотеки в Державній реєстраційній службі з отриманням витягу про реєстрацію права власності з можливістю здійснення ними (позивачем) всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Також просив виселити ОСОБА_2 та зняти з реєстраційного обліку зареєстрованих в спірній квартирі членів його сім'ї: дружину - ОСОБА_4, їх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Також просив надати позивачу право отримати дублікати правовстановлюючих документів на спірну квартиру. Стосовно наданої відповідачем копії судового рішення за 2010 рік зазначив, що предмет спору дійсно розглядався цей же, але підстави різні, оскільки сума заборгованості нарахована за різні періоди. Просив врахувати, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрував в спірній квартирі своїх дітей без згоди банку, що є порушенням умов договору. Просив врахувати викладені в позовній заяві, в заяві про уточнення позовних вимог обгрунтування, підстави законодавства щодо їх позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що він дійсно брав у позивача в кредит грошові кошти на купівлю спірної квартири. Перший рік він сплачував кредит, а поті, у зв'язку з кризою в державі, у зв'язку з тим, що він і його дружина залишилися без роботи, він не зміг вносити визначені договором суми на погашення кредиту. Звертався до банку та просив їх дозволити йому вносити платежі в менших сумах, які має можливість сплачувати, але банк відмовився приймати від нього платежі в менших розмірах, пропонуючи спочатку погасити заборгованість. Йому не зрозуміло чому банк не хоче йти на зустріч, за цей час він вже сплатив би якусь суму. Зазначив, що він та його сім'я іншого житла не мають, спірна квартира є їх єдиним житлом.
Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги банку не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що звернення стягнення на предмет іпотеки є винятковою нормою. В спірній квартирі проживають та зареєстровані троє дітей ОСОБА_2, серед яких двоє є неповнолітніми. Просив врахувати, що судом вже розглядалася справа з аналогічним позовом, банку було відмовлено, що свідчить про розгляд справи з предметом спору, який вже розглядався. Не заперечував, що ОСОБА_7 брав у позивача в кредит кошти, що існує заборгованість. Просив врахувати і те, що при задоволенні даного позову порушаться права неповнолітніх дітей.
Третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської РДА у місті Києві в судове засідання не з'явилася, надали суду заяву з проханням розглядати справу у відсутності їх представника та постановити рішення з урахуванням інтересів дітей та вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що 27.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № КЗАОG115006474, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у позивача в сумі 105 930 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27.07.2037 року та з обов'язком погашення заборгованості щомісяця.
В забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 27.07.2007 року був укладений договір іпотеки № КЗАОG115006474, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, яке йому належить на підставі договору купівлі-продажу, а саме - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 38,30 кв.м., житловою - 23,10 кв.м. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 500 120 грн.
Встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язання свої не виконував належним чином, у зв'язку з чим відповідач ОСОБА_2 станом на 15.10.2013 року має заборгованість в сумі 260 167,33 доларів США, що за курсом НБУ (7,99) становить 2 078 736,96 грн. Дана заборгованість складається з: заборгованості за кредитом - 82 677,64 доларів СЩА, заборгованості по процентам за користування кредитом - 61299,52 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 9495,20 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 94 276,25 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штрафу (процентна складова) - 12387,43 доларів США.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
По даній справі встановлено, що позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 посилаючись на зазначені вимоги законодавства. При цьому просили врахувати і те, що відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору іпотеки та вимог ст.629 ЦК України, без згоди іпотекодержателя зареєстрував в спірній квартирі (предмет іпотеки) своїх неповнолітніх дітей.
До справи долучено копію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01.10.2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно та виселення осіб, згідно якого в задоволенні позову було відмовлено. Згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2010 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 01.10.2009 року залишено без змін. При розгляді вказаної справи судами було встановлено наявність заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору станом на 30.09.2009 року. Підставами відмови зазначено те, що відповідачу не направлялася вимога про розірвання договору, що в спірній квартирі (іпотека) зареєстрована малолітня дитина і її права будуть порушені у разі задоволення позову.
Посилання сторони відповідачів на те, що вказані рішення є підставою вважати, що аналогічний спір вже розглядався, суд не може прийняти до уваги. В спорі, що розглядається на даний час, є нові відповідачі, строки періоду нарахувань заборгованості різні. Однак, встановлені вказаними судовими рішеннями факти щодо предмету іпотеки, є такими, що у відповідності до ст.61 ЦПК України, є встановленими та не підлягають доказуванню. А саме, в рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 01.10.2009 року та ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2010 року підставою для відмови в задоволенні позовних вимог банку зазначено те, що банк (позивач), вимагаючи звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, не ставив питання про дострокове розірвання кредитного договору, як це передбачено п.2.3.3 кредитного договору та п.16.8 договору іпотеки.
По справі, що розглядається, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а вимоги про розірвання договору сторона позивача не заявляє. Враховуючи це та викладені вище обставини, слідує, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім цього, згідно до довідки Ф-3, виданої ЖРЕО-416 04.12.2013 року, в спірній квартирі зареєстровано п'ять осіб - відповідачі по справі: ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_4 та їх діти ОСОБА_3, 1996 року народження (став повнолітнім під час розгляду даної справи), ОСОБА_5, 2011 року народження (неповнолітній) та ОСОБА_6, 2013 року народження (неповнолітній).
Пункт 18.12. договору іпотеки про обов'язок відповідача ОСОБА_2 не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя (позивача), суд не може враховувати як підставу до позовних вимог щодо порушення відповідачем умов договору іпотеки, оскільки вказаний пункт невідповідний вимогам законодавства, яким регулюються права неповнолітніх дітей. Позивач не наділений повноваженнями надавати заборони на здійснення житлових прав неповнолітніх дітей, такі дії є протизаконні на спрямовані на порушення прав дітей. В суді встановлено і те, що як відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 так і їх троє дітей, з яких на даний час двоє неповнолітні, іншого житла, крім спірної квартири, не мають. Стороною позивача не було надано доказів на спростування даного висновку суду.
Вказані обставини свідчать про те, що у разі задоволення позову, будуть порушені права неповнолітніх дітей, гарантовані державою.
Судом враховується і те, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує що існує заборгованість по кредитному договору, виплату якого він планував за погодженням з позивачем до 2037 року; бажає сплачувати кредит в інших - менших щомісячних платежах, ніж в тих, що передбачено кредитним договором. Дані обставини та ситуація, яка склалася в державі, а також те, що відповідачі, серед яких є двоє неповнолітніх дітей, не мають іншого житла, окрім спірної квартири, на думку суду, є такими, що мають бути враховані позивачем і можуть бути підставою для розгляду сторонами варіантів щодо сплати боргу, які на даний час існують в усіх банківських установах, в тому числі і у позивача. При прийнятті рішення по даній справі, окрім зазначених вище обгрунтувань, судом враховується і те, що на даний час діє Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України, Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ст.ст.60, 61, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: