Справа № 752/11327/14-ц
Провадження № 2/752/4275/14
Іменем України
20.10.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Крекотень О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
у липні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у суд з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, яка йому належить на підставі договору про надання безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Другою київською державною нотаріальною конторою 04 вересня 1954 р. Позивачі, як спадкоємці першої черги, у встановленому законом порядку звернулися до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини після смерті батька, проте свідоцтва про право на спадщину вони не отримали.
Просять визнати те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, був власником кухні 5,0 кв.м, коридору 5,5 кв.м, санвузлу 2,7 кв.м., житлової кімнати площею 14.9 кв.м, загальною площею 28,1 кв.м, та сараю розмірами 2,0х6,0 кв.метри в домоволодінні за АДРЕСА_1. Також просить визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на майно,що складається з кухні 5,0 кв.м, коридору 5,5 кв.м, санвузлу 2,7 кв.м., житлової кімнати площею 14.9 кв.м, загальною площею 28,1 кв.м, та сараю розмірами 2,0х6,0 кв.метри в домоволодінні за АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення.
Представник відповідача КМР в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на їх необґрунтованість.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за:
- ? частина ОСОБА_6 на підставі договору міни, зареєстрованого Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна» 18 серпня 1994 р. № 1/3924-4009,
- ? ОСОБА_7 на підставі рішення товариського суду 14-го мікрорайону від 18 вересня 1968 р.,
- ? ОСОБА_4 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Другою Київською державною нотаріальною конторою 04 жовтня 1954 р. № 24584.
З тексту рішення Товариського суду 14-го мікрорайону від 18 вересня 1968 р. вбачається, що ОСОБА_7 набула права власності на вказану частину житлового будинку в порядку поділу майна з її бувшим чоловіком ОСОБА_4, оскільки вони за час спільного проживання побудували будинок навпіл з сусідом.
Розпорядженням Московської районної державної адміністрації м. Києва від 09.06.1999 р. № 737 надано дозвіл на узаконення самовільно добудованих приміщень у вказаному житловому будинку, а саме передпокою площею 8,1 кв.метри, кухні 6,8 кв.метри, санвузлу 6,5 кв.метри, житлової кімнати площею 15,2 кв.метри, житлової кімнати площею 15,3 кв.метри на ім»я ОСОБА_3, кухні площею 5,0 кв.метри, коридору площею 5,5 кв.метри, санвузлу площею 2,7 кв.метри на ім»я ОСОБА_4
З технічного паспорту на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виготовленого КП «Київське БТІ» станом на 19 липня 2013 року, вбачається, що житловий будинок літ. «А» має загальну площу 230,7 кв.метри, житлову площу 104,4 кв.метри, складається з двох квартир.
Згідно довідки № 192 від 21.01.2014 р., ОСОБА_3 разом з дочкою, онукою, правнучкою проживають у кв. 2 вказаного житлового будинку, загальною площею 71,6 кв.метри. (а.с. 41)
Згідно довідки від 29.11.2013 р. ОСОБА_4 проживав у кв. 3 вказаного житлового будинку, загальною площею 28,1 кв.метри. (а.с. 42)
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 відділом реєстрації смерті у м. Києві. (а.с. 47)
У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Померлий ОСОБА_4 був батьком позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується даними відповідних Свідоцтв про народження (а.с. 102, 105), тобто позивачі є спадкоємцями першої черги.
Постановою від 10 липня 2014 року приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що спадкоємці не надали документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 55)
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилалися на те, що померлому ОСОБА_4 належала ? частина спірного житловому будинку на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого Другою Київською державною нотаріальною конторою 04 жовтня 1954 р. № 24584, а також приміщення кухні 5,0 кв.м, коридору 5,5 кв.м, санвузлу 2,7 кв.м., житлової кімнати площею 14.9 кв.м, загальною площею 28,1 кв.м, та сараю розмірами 2,0х6,0 кв.метри у вказаному домоволодінні, оскільки розпорядженням Московської районної державної адміністрації м. Києва від 09.06.1999 р. № 737 надано дозвіл на узаконення вказаних приміщень, як самовільно добудованих. На думку позивачів, частка ОСОБА_4 становить ? частину житлового будинку.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
За таких обставин, вимога позивача про визнання за нею права власності 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 392, 1216, 1218, 1261 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину житлового будинку літ. А», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 230,7 кв.метри, житловою площею 104, 4 кв.метри, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину житлового будинку літ. А», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 230,7 кв.метри, житловою площею 104, 4 кв.метри, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя