79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.05.09 Справа№ 4/691-6/107
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівський домобудівний комбінат №2”, м. Львів
до відповідача: ПП Гриненко П.Ю., м. Львів
про: розірвання договору та стягнення 45714грн. 77коп.
та зустрічним позовом: ПП Гриненко П.Ю., м. Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівський домобудівний комбінат №2”, м. Львів
про: визнання права власності
Головуючий суддя: Гоменюк З.П.
суддя: Желік М.Б.
суддя: Сухович Ю.О.
Представники:
від ВАТ „ЛДБК №2”: не з'явився
від ПП Гриненко П.Ю.: Борщевський О.А. -предст., Гриненко П.Ю. -підпр.
Суть спору: ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” подано позов до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Гриненка Павла Юрійовича про розірвання договору та стягнення 45714грн. 77коп. (17093грн. 70коп. пені, 5363грн. 38коп. річних, 23257грн. 69коп. збитків від інфляції та витрат по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу). Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Гриненко Павло Юрійович звернувся до ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” з зустрічним позовом про визнання права власності на квартиру № 8 в будинку № 5 по вул. Плуговій у м. Львові на підставі договору від 18.08.2003р. № 97 „Про пайову участь у будівництві житла”.
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12-23.12.2005р. у справі №4/2181-21/319 частково задоволено позовні вимоги ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", м.Львів до СПД -ФО Гриненка Павла Юрійовича, м.Львів та розірвано договір на пайову участь у будівництві житла №97 від 08.08.2003р., а також стягнуто з відповідача 23257,69 грн. інфляційних витрат та 5363,38 грн. -3% річних і судові витрати по справі, в частині стягнення пені -17093,70 грн. в задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов СПД -ФО Гриненка Павла Юрійовича до ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" про визнання права власності залишено без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. зазначене рішення господарського суду Львівської області від 08.12-23.12.2005р. у справі №4/2181-21/319 скасовано в частині залишення зустрічного позову без розгляду та направлено зустрічний позов в суд першої інстанції для розгляду його по суті. В решті рішення суду залишено без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 26.01.2007р. скасував рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. у справі №4/2181-21/319 в частині первісного позову та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В частині зустрічного позову постанову Львівського апеляційного господарського суду залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.03.2007р. призначено розгляд справи 4/691-6/107 (4/2181-21/319, 4/1456-24/196) в судовому засіданні на 24.04.2007р. Ухвалою суду від 12.07.2007р. провадження у даній справі було зупинено до перегляду в апеляційному порядку Львівським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Львівської області від 24.04.2007р. в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 8 по вул.Плуговій,5 у м. Львові, а саме заборонити ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" та іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету спору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. частково скасовано оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 24.04.2007р. в частині накладення арешту і заборони відповідачу за зустрічним позовом та іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету спору (квартира №8, по вул. Плуговій, 5 у м.Львові) та викладено п.2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали в наступній редакції: „Заборонити відповідачу за зустрічним позовом - ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" відчужувати спірне незавершене будівництво квартири №8 по вул. Плуговій,5 у м. Львові до вирішення спору по суті.
Вищий господарський суд України постановою від 14.02.2008р. залишив без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2007р. у справі №4/691-6/107.
04.11.2008р. позивачем за зустрічним позовом подано суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить визнати право власності фізичної особи-підприємця Гриненка П.Ю. на майнові права на квартиру № 8 у м.Львів на вул.Плугова, 5 та визнати право власності фізичної особи-підприємця Гриненка П.Ю. на квартиру №8 у м.Львові на вул.Плугова, 5, після введення будинку в експлуатацію.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.06.2008р. поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 10.07.2008р.
Ухвалами суду від 10.07.2008р., 05.08.2009р., 20.11.2008р., 26.03.2009р., 14.04.2009р., розгляд даної справи відкладався з підстав викладених у вказаних ухвалах, крім цього, в судових засіданнях 02.10.2008р., 16.10.2008р., 04.11.2008р., 24.03.2009р. судом оголошувались перерви.
В судовому засіданні 26.03.2009р. подано уточнення позовних вимог в яких позивач за зустрічним позовом уточнює зустрічні позовні вимоги та просить визнати майнові права Фізичної особи-підприємця Гриненка П.Ю. на квартиру №8 у м.Львові по вул. Плуговій, 5 загальною площею 59 м. кв.
За клопотанням ВАТ ”Львівський домобудівний комбінат №2” від 26.03.2009р., ухвалою в.о. голови суду від 31.03.2009 р., призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: головуючого судді -Гоменюк З.П., судді Желіка М.Б. та судді Сухович Ю.О.
Представником ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” 14.04.2009р., заявлено суду клопотання від 13.04.2009р. про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів та оголошення повного тексту рішення.
07.05.2009р. представником ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” подано заяву про те, що він не заперечує проти оголошення вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.
В судовому засіданні 07.05.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення .
Дослідивши матеріали справи, подані докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд в с т а н о в и в:
18.08.2003р. між ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2", м.Львів та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Гриненком Павлом Юрійовичем укладено договір № 97 на пайову участь у будівництві житла, у відповідності до якого суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Гриненко П.Ю. зобов'язується оплатити вартість будівництва замовленої квартири, а ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" проводити організаційні заходи по будівництву, побудувати будинок, в якому знаходиться замовлена відповідачем квартира і в обумовлений в договорі термін передати замовлену квартиру Пайовику -відповідачу за первісним позовом (п.1.1 договору).
Об'єктом даного договору, згідно п.2.1 є двокімнатна квартира №8, загальною площею 59,00 кв. м., яка знаходиться в будинку №5 на вул. Плуговій у м.Львові -надалі квартира.
Пунктом 4.1 договору № 97 від 18.08.2003р. обумовлена вартість замовленої квартири, що становить 113958 грн. Додатком №1 до зазначеного договору, який є його невід'ємною частиною обумовлено графік фінансування будівництва відповідачем, а саме: 56958 грн. до 10.09.2003р., 19000 грн. до 01.11.2003р., 19000 грн. до 01.02.2004р., 19000 грн. до 01.05.2004р.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за первісним позовом протягом 2003-2004 років проведено організаційні роботи по будівництву, а саме, згідно умов договору побудовано будинок №5 по вул. Плуговій у м. Львові. Однак, на думку позивача за первісним позовом, відповідачем в порушення умов договору та додатку №1 до нього, не було проведено оплат відповідно до графіку фінансування будівництва. До матеріалів справи не долучено доказів про оплату обумовленої договором вартості квартири.
Пунктом 4.5 договору обумовлено, що за згодою сторін, як оплату за житло, відповідач за первісним позовом може передати позивачу матеріали, майно, виконати роботи, надати послуги.
Зазначене вище, а саме відсутність оплати із боку відповідача є, на думку позивача, істотним порушення умов договору та вимог ч.1 ст.526 ЦК України та ч.1,2 ст.193 ГК України, що є правовою підставою відповідно до вимог п.6.3 договору №97 від 18.08.2003р. та ч.2 ст.258 і ч.2 ст.625 ЦК України для нарахування відповідачу штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, а також згідно із п.2 ст.651 ЦК України є правовою підставою для розірвання зазначеного вище договору на пайову участь у будівництві житла.
Відповідач посилається на те, що ним на виконання умов договору передано позивачу майно та матеріали, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які долучені до матеріалів справи. Окрім цього, відповідач зазначає, що як оплату за квартиру ним передано матеріалів на суму більшу ніж вказана вище вартість замовленої квартири, а відтак вважає позовні вимоги позивача про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору, безпідставними та необґрунтованими.
Позивач заперечував, що отримане майно за накладними є оплатою за житло згідно з договором № 97, тобто вважає що така згода ним реально не надавалась. Однак, доказів оплати за поставлене відповідачем по первісному позову майно по накладних, а також доказів укладення інших договорів між тими ж сторонами ( на підставі яких було поставлено і отримано матеріальні цінності) на вимогу суду не надав. А також не надав доказів повернення зазначеного майна.
Такі дії позивача за первісним позовом, розцінюються відповідачем як згода, щодо зарахування ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” будівельних матеріалів, як оплату за об'єкт по договору № 97.
Проаналізувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають до задоволення, а позовні вимоги позивача за зустрічним позовом слід задоволити повністю та визнати майнові права Фізичної особи-підприємця Гриненка П.Ю. на квартиру № 8 у м. Львові по вул. Плуговій, 5 загальною площею 59 м. кв. з огляду на наступне.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем по первісному позову не доведено суду факту не виконання відповідачем умов договору, а дії позивача за первісним позовом щодо прийняття матеріальних цінностей від відповідача, свідчать про його мовчазну згоду, щодо зарахування ВАТ „Львівський домобудівний комбінат №2” будівельних матеріалів, як оплату за об'єкт по договору № 97, відтак договірні зобов”язання за договором відповідачем виконано повністю.
Предметом позову відповідно до частин 1,2 договору договору № 97 на пайову участь у будівництві житла є визнання майнових прав позивача по зустрічному позову на конкретну квартиру №8 у м. Львові по вул. Плуговій, 5 загальною площею 59 м. кв., яка є предметом договору № 97 на пайову участь у будівництві житла.
Відповідно до умов договору та фактичних обставин справи, суд прийшов до висновку про досягнення між сторонами за договором згоди щодо предмету договору, (конкретно визначеного майна), яке повинно бути передане пайовику в разі виконання відповідачем своєї частини зобов”язань.
Згідно із ст.ст. 525,526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов”язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов”язковим до виконання.
Частиною першою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абзаци другий та третій частини другої статті 331 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Отже, об'єкт будівництва набуває статусу новоствореного нерухомого майна лише після прийняття об'єкта в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на нього.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший частини третьої статті 331 ЦК України).
Таким чином, квартира є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, який після завершення будівництва стає окремим майном. До завершення будівництва проінвестованого об'єкта нерухомого майна та прийняття його до експлуатації інвестору належить не право власності на цей об'єкт, а майнові права на нього.
Поняття майнового права визначено ст. 3 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Відповідно до нього майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України, “на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів”.
Моментом набуття права власності на майнові права є момент, визначений відповідним правочином. Правочин, який визначає наявність у набувача відповідних прав, відмінних від права власності (тобто відсутність сукупності прав: володіння, користування та розпорядження), в тому числі і права вимоги до контрагента є правочином, якій встановлює право власності на майнові права.
Пунктом 3.1.12. договору зазначено що обов”язком забудовника є передати пайовику по акту прийому-передачі профінансовану ним квартиру протягом двох місяців після здачі його Державній приймальній комісії.
Оскільки, на даний час будинок в експлуатацію не прийнятий, квартира відповідачу не передана, то на даний момент у позивача за зустрічним позовом існують майнові права на квартиру №8 у м. Львові по вул. Плуговій, 5 загальною площею 59 м. кв., відповідно до договору № 97 на пайову участь у будівництві житла.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, зустрічні позовні вимоги - задоволити повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.182,258,328,331,382,525,526,629,651 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд -
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог по первісному позову.
2. Задоволити позовні вимоги по зустрічному позову повністю.
3. Визнати майнові права Фізичної особи-підприємця Гриненка Павла Юрійовича на квартиру № 8 у м. Львові по вул. Плуговій, 5 загальною площею 59 м. кв.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівський домобудівний комбінат №2”, м.Львів, вул.Поліська, 10 (код ЄДРПОУ 02772422) на користь Фізичної особи-підприємця Гриненка Павла Юрійовича, м.Львів, вул.Замарстинівська, 106а, кв. 1 (код 2614102773) 85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Головуючий суддя Гоменюк З.П.
судді М.Желік
Ю.Сухович