Справа: № 2а-16182/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
30 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземним капіталом "Джіммі Інтернешнел Трейдінг Компані" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Підприємство з іноземним капіталом "Джіммі Інтернешнел Трейдінг Компані" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 січня 2008 року № 0009512303/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Підприємства з іноземним капіталом «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року та травень 2007 року, які виникли за рахунок від'ємних значень з податку на додану вартість, що декларувались в періодах: серпень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року та квітень 2006 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 25 листопада 2008 року №609/23-03/24365226.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Порядку заповнення декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30травня 1997 №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 липня 1997 року за №250/2054.
Перевіркою також встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2008 року №0009512303/0, яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 130 435,44 грн., у тому числі: за вересень 2006 року на 16 791,44 грн.; за грудень 2006 року на 29 520,00 грн.; за січень 2007 року на 69 785,00 грн.; за травень 2007 року на 14 339,00 грн.
Не погоджуючись вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» 03 квітня 1997 року від № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
В силу п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість зроблено, зокрема, по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-континент».
Судом встановлено, що між Підприємством з іноземним капіталом "Джіммі Інтернешнел Трейдінг Компані" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-континент» (Продавець) було укладено договори поставки, згідно яких продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця молодняк великої рогатої худоби.
Так, на підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано: договір поставки молодняка великої рогатої худоби від 27 листопада 2006 року№048/4, договір поставки від 06 листопада 2006 року №42/005, договір поставки від 01 листопада 2006 року №20/800, договір поставки від 27 жовтня 2006 року №04/30, договір купівлі-продажу від 30 липня 2006 року №1/4, договір поставки від 03 липня 2006 року №03/07, договір поставки від 20 червня 2006 року №б/н; податкові накладні 31 жовтня 2006 від №15, від 31 липня 2006 №9, від 04 липня 2006 №8, від 16 серпня 2006 року №12, від 01 серпня 2006 №10, від 28 листопада 2006 року №17, від 16 листопада 2006 року №18, від 09 грудня 2006 року №19, від 15 грудня 2006 року №20; видаткові; товарно-транспортні накладні; докази використання позивачем придбаного товару у його подальшій господарській діяльності.
Судом встановлено, що висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено на основі інформації отриманої від Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ПП «Н-Лебідь», що залучене до схеми постачання підприємства з іноземним капіталом «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані» у другій ланці ланцюга постачання та є безпосереднім постачальником ТОВ «Агро-континент». Так, ПП «Н-Лебідь», у зв'язку з неподачею податкової звітності понад 12 місяців, припинено на підставі рішення господарського суду від 23 грудня 2004 року №07/3903.
Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
При цьому, під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агро-континент», доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, відповідачем не надано.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2008 року №009512303/0 підлягає скасуванню в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень та грудень 2006 року, січень 2007 року на суму 116 096,44 грн.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Підприємства з іноземним капіталом "Джіммі Інтернешнел Трейдінг Компані".
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.