01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
10.11.14 №910/24519/14
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММІКС"
про стягнення 93 629,22 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіккуріла» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММІКС» про стягнення з останнього заборгованості за Договором поставки №IWS030113 від 25.03.2013 у розмірі 93 629,22 грн., крім того судові витрати у розмірі 1872,57 грн. також просили покаласти на відповідача.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №б/н від 30.11.2014 (вх. №24519/14 від 06.11.2014) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Згідно вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Від імені позивача позовна заява підписана Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіккуріла» ОСОБА_1, однак серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом час подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_1 як Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіккуріла», як-то: довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача станом на час звернення з позовом до суду.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N18 подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізит "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані до позовної заяви №б/н (вх. №24519/14 від 31.11.2014) докази засвідчені «Представником за довіреністю Ст. Асист. ОСОБА_2». Проте у матеріалах справи відсутня довіреність, на підставі якої «Ст. Асист. ОСОБА_2» уповноважений засвідчувати копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіккуріла». Вищевказані копії документів, доданих до позовної заяви, не приймаються судом як належні докази, оскільки відсутня можливість перервірити правомірність їх засвідчення уповноваженим представником позивача.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України - не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно п. 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Однак, до позовної заяви №б/н від 31.11.2014 позивачем додане платіжне доручення №3442 від 29.10.2014 року, в якості доказу сплати судового збору, яке не оформлене належним чином, а саме на зазначеному платіжному дорученні відсутні підписи відповідальних осіб та відбиток печатки платника (позивача).
Абзацем 3 п. 2.22. зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи
Крім того, як вбачається з опису вкаладення у цінний лист, складеного 30.10.2014 та фіскального чеку №6831 від 30.10.2014 відповідачеві була відправлена позовна заява без номеру і без дати.
Фактично до суду надійшла позовна заява без номеру датована 30.11.2014 (за вх. №24619/14 від 06.11.2014) у зв'язку з чим суд приходить до висновку про допущення позивачем арифметичної помилки стосовно дати складання позовної заяви.
Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимоги ст.ст 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п.п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя А.В.Яковенко