ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
14 листопада 2014 року Справа № 813/5260/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Кіщак К.В.,
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача Шепітко І.О.,
представник відповідача Прийма Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова, Управління Державного казначейства у Франківському районі міста Львова про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій та стягнення помилково сплачених коштів, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова (далі - відповідач 1, УПФ України у Франківському районі м. Львова), Управління Державного казначейства у Франківському районі міста Львова (далі - відповідач 2, УДКС України у Франківському районі м. Львова), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова, щодо відмови у видачі ОСОБА_4 подання до Управління Державного казначейства України у Франківському районі міста Львова про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від вартості квартири АДРЕСА_3, що складає 8437,35 грн..
- Зобов'язати УПФ України у Франківському районі м. Львова видати ОСОБА_4 подання до Управління Державного казначейства України у Франківському районі міста Львова про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від вартості квартири АДРЕСА_3, що складає 8437,35 грн.;
- Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ; Ідн. НОМЕР_1) судовий збір в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.78 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що придбаваючи житло вперше позивач помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Коли ж він звернувся до органу пенсійного фонду з заявою про повернення помилково сплачених коштів, отримав відмову з підстав відсутності у відповідача інформації про придбання ним житла вперше чи перебування у черзі на одержання житла. Вважає, що відсутність у органі Пенсійного фонду інформації про придбання особою житла вперше не доводить, що відповідна особа придбала житло не вперше і повинна сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить задовольнити позов.
Представник відповідача 1, УПФ України у Франківському районі м. Львова, проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.39-40/. Вважає, що відмова у поверненні коштів є законною та обґрунтованою, оскільки орган пенсійного фонду не володіє інформацією чи придбавалося позивачем житло вперше. Крім того зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися під час нотаріального оформлення цивільно-правового договору. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача 2, УДКС України у Франківському районі м. Львова, проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.19-22/. Вважає, що повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету здійснюється органами ДКС України за поданням органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду. Тому, органи ДКС України не приймають рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, а лише виконують прийняте органом стягнення або судом рішення. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав пояснення позивача, представників відповідачів, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, у відповідності до ст. 38 Закону України «Про Іпотеку» (далі - Договір купівлі - продажу) зареєстрованим в реєстрі за № 4198 від 10.12.2013 року ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_3, /а.с.8-9/, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12.2013 року /а.с.10-11/.
Після оформлення відповідного договору позивачем 17.01.2014 року сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 8437,35 грн. /а.с.12/
ОСОБА_4 17.01.2014 року звернувся до УПФ України у Франківському районі м. Львова з заявою, у якій повідомив що 10.12.2013 року придбав житло вперше, та просив у зв'язку з цим повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування /а.с.14/.
Листом № 2052/05-14 від 13.2.2014 року УПФ України у Франківському районі м. Львова відмовило ОСОБА_4 у поверненні коштів посилаючись на те, що у органі пенсійного фонду відсутня будь-яка інформація про придбання позивачем житла вперше та немає можливості отримати таку інформацію /а.с.18/.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України 26.06.1997 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з поміж інших є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Таким чином, фізичні особи, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зважає на покликання відповідача про відсутність механізму перевірки інформації щодо того, чи вперше придбане житло. Тому вважає дії відповідача щодо відмови у поверненні сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування допустимими.
Однак, суд погоджується з позицією позивача, що у такому випадку органу владних повноважень, яким є орган Пенсійного фонду України, необхідно доводити факт придбання особою житла не вперше. Нічим не обґрунтовані підозри відповідача 1 щодо придбання позивачем житла не вперше не можуть бути підставою для відмови у поверненні коштів, які позивач вважає сплаченими помилково.
Крім того, з метою з'ясування факту придбання позивачем житла, отримання інформації щодо наявного у позивача житла та підстав виникнення права власності на нього суд звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 є власником трьох об'єктів нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1, належить позивачу на праві спільної сумісної власності та була приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру № 221097 від 21.04.2004 року виданим Франківською районною адміністрацією виконавчого комітету Львівської міської ради; квартира АДРЕСА_3, належить позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу предмета іпотеки іпотеко держателем від свого імені відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» укладеного 10.12.2013 року, та є першим придбаним житлом; та придбана на прилюдних торгах земельна ділянка, розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, /а.с.62-63/.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки за позивачем зареєстровано два житлових об'єкти, один з яких належить на праві спільної сумісної власності та приватизований згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідачем 1 не доведено в судовому засіданні факт придбання позивачем житла не вперше, помилково сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8437,00 грн. слід повернути позивачу.
З приводу процедури повернення помилково сплачених коштів суд керується наступним.
Органи Державної казначейської служби, керуючись п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2013 року № 291/22823, формують розрахункові документи і проводять повернення платежів, що були помилково або надміру зараховані до бюджету, на підставі відповідних документів органів, які повинні забезпечувати надходження платежів та за якими згідно з законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету (далі - органи стягнення).
Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів до бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника), скріпленим гербовою печаткою або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації:
- обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;
- найменування платника (суб'єкта господарювання) та код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);
- П.І.Б. фізичної особи та ідентифікаційний номер;
- сума платежу, що підлягає поверненню;
- дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 7 ст. 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету. Згідно з даною постановою перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету визначається відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, повернення такого збору органами ДКС України здійснюється на підставі подання органів ПФ України.
Оскільки згідно з випискою по рахунку від 04.12.2013 року про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування одержувачем платежу є ГУДКС України у Франківському районі м. Львова /а.с.12/, відповідно контроль за сплатою по даному рахунку належить УПФ України у Франківському районі м. Львова.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати УПФ України у Франківському районі м. Львова повернути з Державного бюджету України через УДКС України у Франківському районі м. Львова позивачу помилково сплачений відповідно до випискою по рахунку від 04.12.2013 року збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8437,35 грн.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова, щодо відмови у видачі ОСОБА_4 подання до Управління Державного казначейства України у Франківському районі міста Львова про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від вартості квартири АДРЕСА_3, що складає 8437,35 грн.
3. Зобов'язати УПФ України у Франківському районі м. Львова видати ОСОБА_4 подання до Управління Державного казначейства України у Франківському районі міста Львова про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі одного відсотка від вартості квартири АДРЕСА_3, що складає 8437,35 грн.;
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ; Ідн. НОМЕР_1) судовий збір в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.78 коп.
Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2014 року.