Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
11 листопада 2014 року Справа № П/811/3450/14
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Саміра» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Саміра» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.09.2014 року №0000402207 та №0000392207.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки від 16.09.2014 року, акт №39/11-23-22-07/38037346.
29.09.2014 року, на підставі акта перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджуючись із встановленими у акті перевірки висновками зазначає, що відповідачем невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки акту не відповідають чинному законодавству (бухгалтерському та податковому обліку), а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
В судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи в письмовому проваджені.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Саміра» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора» за квітень 2013 року, ТОВ «Грант-Тайм» за квітень 2013 року, ТОВ «Левиском» за грудень 2013 року, ТОВ «Лакшері Інвест» за червень 2014 року, ТОВ «Торг-Ленд» за січень, лютий 2014 року, ТОВ «Фест Груп» за січень, лютий 2014 року, ТОВ «Готика ЛТД» за травень, червень 2013 року.
Результати перевірки оформлені актом від 16.09.2014 року №39/11-23-22-07/38037346 (т.1 а.с. 8-21).
В акті зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення:
- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 220 190 грн.;
- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 501872 грн., у тому числі: квітень 2013 року в сумі 93667 грн.; травень 2013 року в сумі 39333 грн.; червень 2013 року в сумі 35177 грн.; грудень 2013 року в сумі 63602 грн.; січень 2014 року в сумі 131137 грн.; лютий 2014 року в сумі 105868 грн.; червень 2014 року в сумі 32788 грн.
29 вересня 2014 року на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0000402207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 220190 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 55048 грн. та №0000392207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 501572 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 125393 грн. (т.1 а.с. 22-23)
Посадовими особами відповідача, посилаючись на акти перевірок контрагентів, складених посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, зроблено висновок, що первинні документи отриманні ТОВ «Саміра» від ТОВ «ТОВ Гатіора», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Левиском», ТОВ «Лакшері Інвест», ТОВ «Торг-Ленд», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Готика ЛТД» не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Крім того, відповідно до п.п.134.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Згідно п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ТОВ Гатіора», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Левиском», ТОВ «Лакшері Інвест», ТОВ «Торг-Ленд», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Готика ЛТД».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Гатіора» (виконавець) та ТОВ «Саміра» (замовник) укладено договір №142013 від 01 квітня 2013 року. Предметом договору є виготовлення та розміщення сюжету в телепрограмі. 02 квітня 2013 року між ТОВ «Саміра» та ТОВ «Грант тайм» укладено договір №1042013. Предметом договору є виготовлення та розміщення сюжету в телепрограмі. 02 грудня 2013 року між ТОВ «Саміра» та ТОВ «Левисом» укладено договір №02122013. Предметом договору є виготовлення та розміщення сюжету в телепрограмі. 03 червня 2014 року між ТОВ «Саміра» (замовник) та ТОВ «Лакшері Інвест» (виконавець) укладено договір про надання фізкультурно-оздоровчих послуг особового складу працівників №2614. 01 січня 2014 року між ТОВ Саміра» та ТОВ «Торг-Ленд» укладено договір №03012014 про надання фізкультурно-оздоровчих послуг особового складу працівників. 02 січня 2014 року та 03 лютого 2014 року між ТОВ «Саміра» (замовник) та ТОВ «Фест-Груп» (виконавець) укладено договори №020114 та 02022014. Предметом вказаних договорів є виготовлення та розміщення сюжету в телепрограмі. 04 червня 2013 року між ТОВ «Саміра» (замовник) та ТОВ «Готика ЛТД» (виконавець) укладено договір про надання фізкультурно-оздоровчих послуг особового складу працівників №04062013.
Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт звірки взаєморозрахунків свідчать про фактичне виконання сторонами умов договорів.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.
Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складених посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ безтоварності операцій, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.
Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про безтоварність операцій позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 29.09.2014 року №0000402207 та №0000392207, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати в розмірі 487,20 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Саміра».
Керуючись ст.ст. 162, 163 КАС України суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Саміра» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 29.09.2014 року №0000402207 та №0000392207.
Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Саміра» судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Притула К.М.