про залишення позовної заяви без розгляду
17 листопада 2014 року Справа № 810/3681/14
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1112
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончевій О.С.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1
ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача-1: не прибув (за довіреністю)
від відповідача-2: Тамбулатов А.С. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проОСОБА_1 Управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач-1), Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач-2) про скасування рішення відповідача-2, оформленого протоколом № 164 від 29 листопада 2012 року щодо визнання безпідставною та необґрунтованою видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2; зобов'язання відповідача-1 поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та підтвердити вказаний статус.
17 червня 2014 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 12 серпня 2014 року провадження у справі № 810/3681/14 закрито з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства, а саме у зв'язку із наявності постанови суду, що набрала законної сили з того ж спору і між тими самими сторонами.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року №810/3681/14 задоволено апеляційну скаргу позивача на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року. Справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно автоматичного розподілу справ між суддями, ухвалою суду від 24 жовтня 2014 року справу № 810/3681/14 прийнято до свого провадження головуючим суддею Леонтовичем А.М. та призначено до розгляду у судовому засіданні
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у травні 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку з чим, звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. При здійсненні перевірки обставин правомірності надання ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідач-2 дійшов висновку, що первинними документами не підтверджено роботу позивача у зоні відчуження у травні 1986 року у зв'язку із розбіжностями. На переконання позивача таке рішення є протиправним, оскільки статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується належними доказами та може бути засвідчено показаннями свідків.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, крім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача-2 проти позову заперечував та просив суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку із порушенням позивачем строків звернення до суду. Крім того, відповідач-2 наголошував на тому, що позивач вже звертався з аналогічними позовними вимогами до суду, і у задоволенні позову було відмовлено.
Представник відповідача-1 у судові засідання на прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, 29 листопада 2012 року відбулося засідання Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації (далі - Комісія).
Розглянувши питання правомірності надання ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Комісією визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки первинними документами не підтверджено роботу позивача у зоні відчуження.
Не погоджуючись з рішенням відповідача-2, 16 червня 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати рішення, оформлене протоколом № 164 від 29 листопада 2012 року і зобов'язати відповідача-1 вчинити певні дії.
Згідно частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що оскаржуване рішення Комісією прийнято у листопаді 2012 року, а з даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 16 червня 2014 року, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням шестимісячного строку звернення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зазначив, що у квітні 2013 року звертався до суду з позовом про скасування спірного рішення, оформленого протоколом № 164 від 29 листопада 2012 року (справа №810/1844/13-а), з підстав порушень Комісією порядку розгляду питання щодо визначення статусу ОСОБА_1 як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зокрема, відповідач-2 не забезпечив можливості позивача бути присутнім на засіданні Комісії, подавати додаткові пояснення та заперечення.
Натомість, звертаючись до суду із даним позовом, позивач змінив підстави позову та додав вимоги, звернуті до Управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо зобов'язання останнього вчинити певні дії.
З огляду на зміну підстав позову, позивач стверджує, що строк позовної давності повинен обчислюватись з моменту, коли позивач ознайомився з матеріалами, що стали підставою для винесення оспорюваного рішення, тобто з 21 травня 2014 року.
Однак, викладені обставини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та вчинила усі необхідні для цього дії.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Початок строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що 17 квітня 2013 року ОСОБА_1 у межах шестимісячного строку звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, оформленого протоколом № 164 від 29 листопада 2012 року (справа №810/1844/13-а).
Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, позивач посилався на порушення Комісією вимог Закону України «Про звернення громадян», а саме позбавлення його права особисто бути присутнім на засіданні Комісії, викладати аргументи, подавати додаткові матеріали, користуватися послугами адвоката тощо.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року у справі № 810/1844/13-а, в задоволенні позову було відмовлено.
Як вбачається з відмітки канцелярії Київського окружного адміністративного суду, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 16 червня 2014 року, змінивши підставу позову.
Разом з тим, аналіз викладених положень Кодексу свідчить, що чинним законодавством не передбачено, що перебування на розгляді в суді справи перериває перебіг строку звернення до суду. Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22 січня 2013 року №К/9991/9388/12.
Отже, під час повторного звернення до суду, у тому числі після зміни предмету та(або) підстав позову, положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості дотримання шестимісячного строку звернення, застосовується до позовної заяви на загальних підставах.
Тобто, та обставина, що позивач змінив підстави позову та додатково вказав у якості відповідача Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, висновків суду щодо пропущення строків оскарження рішення Комісії, оформленого протоколом від 29 листопада 2012 року не спростовує, оскільки Законом не передбачено можливості зупинення чи переривання строків звернення з позовом до адміністративного суду.
Суд також зазначає, що юридична необізнаність позивача, або несвоєчасне звернення із запитом про надання документів, на підставі яких приймалось спірне рішення, не можуть бути визнані поважними причинами, позаяк статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суд підкреслює, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Водночас, звернення до суду з іншими підставами, збільшення позовних вимог або невірне обрання позивачем способу захисту порушених прав, не свідчить про наявність обставин, що не залежали від волевиявлення позивача і об'єктивно перешкоджали йому звернутись до суду у визначений законом строк .
Суд також звертає увагу, що підстави, викладені позивачем у даній позовній заяві були досліджені судами в межах адміністративної справи №810/1844/13-а за позовом ОСОБА_1 до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення. Разом з тим, порушень вимог законодавства при розгляді питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, судами не встановлено.
В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду позивачу було також роз'яснений порядок дій у разі незгоди з рішеннями судів в адміністративній справі №810/1844/13 та про можливість звернення до Вищого адміністративного суду з вимогами про перегляд рішення судів з підстав порушення останніми норм матеріального права, які призвели до постановлення незаконних рішень. Однак, позивач зазначеним правом не скористався.
Згідно приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що є імперативними, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).
Тому, враховуючи, що у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист, а доказів, які б давали змогу відрахувати процесуальний строк з іншої дати, позивач не надав, обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись із даним адміністративним позовом судом не встановлено, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році Київської обласної державної адміністрації про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, або в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 листопада 2014 року.