19.07.2006 Справа № 7/195-2006
за позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, м. Мукачево
до відповідача Мукачівського психоневрологічного інтернату, м. Мукачево
про примусове стягнення податкового боргу у сумі 7720,33 грн.
За участю представників сторін:
від позивача -Скальський Є.В., начальник юридичного відділу Мукачівської ОДПІ, представник по довіреності від 02.06.2006р. №10-0;
від відповідача -Пішковцій В.С., представник по довіреності від 17.07.2006р.№132;
Суддя С . Швед
01 червня 2006 Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулася до суду з позовом про примусове стягнення з Мукачівського психоневрологічного інтернату, м. Мукачево податкового боргу у сумі 7720,33 грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на непогашення відповідачем заявленої до стягнення суми податкового боргу та підтвердження її відповідними документальними доказами.
Відповідач позов не визнав з огляду не те, що заявлена органом державної податкової служби до стягнення сума податкового боргу була нарахована структурному підрозділу позивача -підсобному господарству Мукачівського психоневрологічного інтернату, державна реєстрація якого була скасована рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.01.2002р. у справі №2/103.
Також зазначає, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.07.2002р. у справі №7/227-2002 визнано недійсним податкове повідомлення -рішення Мукачівської ОДПІ від 07.02.2001р. №000580 про визначення підсобному господарству Мукачівського психоневрологічного інтернату податкового зобов'язання у сумі 31234,00 грн., а заявлена до стягнення сума податкового боргу по даній справі суду входила до вищезазначеного рішення Мукачівської ОДПІ.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує такі висновки:
Згідно з п.п.15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі -Закон №2181-III) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, зокрема, витяг з облікової картки платника податків (а.с.8-18), податкові вимоги від 19.03.2002р. № 1/384, від 21.06.2002 р.№2/580, заявлена до стягнення сума податкового боргу виникла у 2001-2002р.р., тому позовні вимоги про її стягнення погашені строком давності, передбаченим п.п.15.1.1. п.15.1. та п.п.15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону №2181-III для стягнення податкової заборгованості платників податків в судовому порядку та підлягають списанню органом державної податкової служби як безнадійний податковий борг відповідно до п.п.18.2.1. «в» п.18.2. ст.18 названого вище Закону.
З огляду на наведене підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст.15,18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. ст. 4, 34, 43, 49,82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. Швед