Справа №668/14998/14-к
17.11.2014 р. Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12013230040004308за підозрою
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, не одруженого, уродженця с. Калья, Северо-Уральський р-н, Свердловської області, Росія, не працюючого, освіта середня, має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою; АДРЕСА_1 , раніше судимого останній раз: 29.09.2010 Комсомольським районним судом м. Херсона за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив :
ОСОБА_5 07.08.2013 в період часу з 15.00 години по 07.45 години 08.08.2013 року, умисно, повторно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що двері відчинені, зайшов до приміщення рентген - кабінету № 5 Херсонської обласної клінічної лікарні за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 67, звідки таємно викрав монітор AG Neovo SO 17, вартістю 2 530 гривень, спричинивши Херсонській обласній клінічній лікарні матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_5 , 16.10.2014 року близько 09.30 години, знаходячись в салоні маршрутного таксі № 38 на зупинці громадського транспорту «Центральний ринок» розташованої за адресою м. Херсон, вул.. К.Маркса, умисно, повторно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, з сумки потерпілої ОСОБА_4 , викрав мобільний телефон «НТС One VX» imei НОМЕР_1 , вартістю 1 900 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав та пояснив, що в літку минулого року, перебуваючи в Херсонській обласній лікарні зайшов до рентген кабінету. Скориставшись тим, що там нікого не було, таємно викрав монітор, який продав на ринку. Крім того у жовтні 2014 року їхав у маршрутному таксі, побачив як дівчина у сумочку поклала мобільний телефон. Він таємно викрав телефон та пішов на ринок продавати його, але був затриманий працівниками міліції.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 16.10.2014 р. вранці їхала з дитиною у маршрутному таксі № 38. У сумочці знаходився мобільний телефон. На зупинці біля Центрального ринку вона побачила, що телефон був викрадений. Цього ж дня телефон їй був повернутий.
Представник потерпілого ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, цивільний позов підтримав у повному обсязі..
Учасники процесу не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілого який не з'явився.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину, сумнівів в істинності та добровільності його позиції немає, фактичні обставини справи ні ким не оспорюються, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів. Суд переконався, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Також обвинуваченому роз'яснино, що він в такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув кримінальне провадження за правилами, передбаченими цією нормою.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не виявлено.
Цивільний позов заявлений представником потерпілого ОСОБА_6 в інтересах Херсонської обласної клінічної лікарні про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2530 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 витрати за проведення судових експертиз.
Керуючись статтями 124, 127, 129, 349, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі закритого типу.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити тримання під вартою
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 16.10.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Херсонської обласної клінічної лікарні в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2530 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Держави в особі ГУ ДКСУ в Херсонській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1473,28 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом 30 діб з дня його проголошення через Суворовський райсуд м. Херсона.
Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1