"11" листопада 2014 р.Справа № 12/141-Б
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: В.В. Лашина
Суддів: О.Ю. Аленіна ,
А.І. Ярош
При секретарі Р.О. Кияшко
За участю представників учасників провадження
від Прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250, від 22.09.12;
від ТОВ "Витарина" - Акопян Г.Г., паспорт серія № НОМЕР_1, від 5.07.06;
Марченко С.О. - посвідчення № 644, від 26.03.13;
від ДП "АРЗПАК" - Нурієв С.К, довіреність № 90, від 11.09.14;
від ОСОБА_6 - ОСОБА_5, довіреність № 259, від 06.06.14;
від ТОВ "Агроальянс" - ОСОБА_5, довіреність № б/н, від 06.08.14;
від ПАТ Державний експортно імпортний банк" - Тригубенко Ю.П,, довіреність №010-01/3820 від 07.05.2012р.
Інші представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Шкабрій Михайла Петровича
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2014р.
по справі № 12/141-Б
за заявою приватного підприємця ОСОБА_6
до боржника Державної дослідно - експериментальної Агрофірми „Асканія-Нова"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23 травня 2003 року за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 порушено провадження у справі про банкрутство Державної дослідно-експерементальної агрофірми "Асканія-Нова" (в подальшому за текстом - ДДЕА "Асканія-Нова") за загальними підставами, передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 р. (далі - Закон про банкрутство).
07 грудня 2004 року господарським судом ухвалено про затвердження реєстру вимог кредиторів ДДЕА "Асканія-Нова" із зобов'язанням розпорядника майна боржника внести зміни до реєстру кредиторів шляхом включення окремо відомостей про наявність застави ВАТ "Укрексімбанк", предмет застави згідно із державним реєстром застав та розмір забезпечених вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Херсонської області від 13.12.2007 р. ДДЕА "Асканія-Нова" визнано банкрутом, відкрито нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.
27 березня 2012 року господарським судом ухвалено про призначення нового ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Шкабрія М.П.
05 листопада 2013 р. до господарського суду звернувся ініціюючий кредитор ФОП ОСОБА_6 зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора боржника арбітражного керуючого Шкабрія М.П., в якій зазначено про нездійснення ліквідатором інвентаризації майна банкрута, невжиття заходів щодо формування ліквідаційної маси, пошуку, виявлення та повернення незаконно відчуженого майна ДДЕА "Асканія-Нова".
Також 06.11.2013р. до суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" (ПАТ "Укрексімбанк") на дії (бездіяльність) ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" Шкабрія М.П. Скаржник вказував на неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків ліквідатора банкрута щодо пошуку та виявлення майна ДДЕА "Асканія-Нова", невитребування незаконно відчуженого майна банкрута.
Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шкабрія М.П. ТОВ "Агроальянс" зазначило про бездіяльність ліквідатора та невжиття ним заходів по поверненню незаконно відчужених майнових активів банкрута, про що було повідомлено попереднім арбітражним керуючим Шершень Ю.С. Заявник зазначає, що вже після призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шкабрія М.П. на підставі рішень Чаплинського районного суду Херсонської області було незаконно визнано право власності на об'єкти нерухомості, що належали ДДЕА "Асканія-Нова", проте арбітражним керуючим Шкабрієм М.П. не було вжито жодних заходів щодо оскарження цих рішень та повернення майна до ліквідаційної маси.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 р. (суддя Сулімовська М.Б.) скарги кредиторів задоволено частково; визнано неналежним виконання обов'язків ліквідатора боржника ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Шкабрія М.П. щодо вжиття заходів з виявлення, інвентаризації, збереження та повернення майнових активів банкрута, а також формування ліквідаційної маси; усунуто арбітражного керуючого Шкабрія М.П. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута ДДЕА "Асканія-Нова"; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Марченка С.О., якого зобов'язано вжити заходів у відповідності до вимог закону щодо завершення ліквідаційної процедури боржника.
Не погоджуючись з цією ухвалою, арбітражний керуючий Шкабрія М.П. в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки ліквідатор на підставі даних, отриманих від КП "Каховське МБТІ" дійсно повідомляв про відсутність у банкрута будь-яких активів, однак також вказував й на те, що фактично активи банкрута знаходяться всупереч ст. 23 Закону про банкрутство в заставі ПАТ "Укрексімбанк". Ліквідатор неодноразово звертався до банківської установи з проханням зняти заборону відчуження майна, але такі вимоги були банком проігноровані. Також скаржник зазначає про те, що рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 07.11.2012 р. договору купівлі-продажу майна, що належить банкруту, було розірвано, що спростовує висновки суду про невжиття заходів щодо повернення незаконно відчужених активів банкрута. Крім цього, скаржник вказує на неврахування судом позиції новообраного комітету кредиторів, який розглянув скарги та відхилив їх, визнавши недоцільним припинення повноважень арбітражного керуючого Шкабрії М.П..
Державне підприємство «Агенство реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» та ФОП ОСОБА_6 у своїх відзивах на апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області з мотивів викладених у відзивах.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий зобов'язаний здійснити заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову та господарську діяльність боржника та виконувати інші повноваження, передбачені цим законом.
При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів (ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство).
Згідно із ч. 9 ст. 3-1 Закону невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
За приписами ст. 1 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Статтею 25 Закону про банкрутство визначені повноваження арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі. Зокрема, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що 07.03.2012 р. попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Шершень Ю.С. було подано до суду звіт про хід виконання ліквідаційної процедури, до якого доданого оригінали довідок КП "Каховське БТІ" від 24.11.2010 р. про наявність зареєстрованих за боржником об'єктів нерухомості. Проте дана інформація залишена ліквідатором банкрута Шкабрієм М.П. поза увагою. Суд зазначив про те, що ліквідатором Шкабрія М.П. не здійснені активні заходи щодо зобов'язання попереднього ліквідатора банкрута передати активи банкрута за актом приймання-передачі у зв'язку із ухиленням останнього від вчинення таких дій. Також судом встановлено, що про факт незаконного відчуження майнових активів банкрута за рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області 04.05.2012р. у справі №2-321/12 ліквідатору боржника арбітражному керуючому Шкабрію М.П. було відомо ще з серпня 2012 року, в судових засіданнях судом неодноразово наголошувалося на необхідності вжиття заходів щодо оскарження рішення Чаплинського районного суду, з цього приводу господарським судом було скеровано прокурору Херсонської області повідомлення в порядку статті 90 ГПК України, однак ліквідатором не було вжито жодних заходів щодо повернення незаконно відчужених активів у власність банкрута, в той час як такі заходи вживались кредиторами.
Призначаючи нового ліквідатора ДДЕА "Асканія-Нова" арбітражного керуючого Марченка С.О. на підставі заяви останнього, не запитуючи згоди від державного органу з питань банкрутства, господарський суд виходив з того, що згідно з новою редакцією Закону про банкрутство державний орган з питань банкрутства не має повноважень надавати господарському суду пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків. У зв'язку з цим арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) у справах про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, призначаються господарським судом без додержання відповідного припису попередньої редакції Закону. Суд зазначив, що аналогічна правова позиція викладена у п.40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI)".
Аналізуючи надані матеріали оскарження ухвали, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка.
Посилання скаржника на вчинення ним усіх передбачених законом дій щодо виявлення майнових активів банкрута, колегія суддів вважає неспроможними.
Так, повноваження ліквідатора визначені у статті 25 Закону про банкрутство. З наведених у цій нормі та статті 3-1 Закону про банкрутство приписів вбачається, що обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.
Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб. Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011, від 30.09.2014 р. у справі № 43/436.
При цьому, враховуючи приписи статті 33 ГПК України, саме на ліквідатора покладений обов'язок доведення повноти та правомірності здійснення ним покладених на нього законом обов'язків з наданням усіх визначених законом підтверджуючих документів.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
Проте, виходячи з роз'яснень наведених у пунктах 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15, цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.
Між тим, зі звітів ліквідатора Шкабрія М.П. про проведену роботу не вбачається здійснення ним заходів щодо виявлення усіх можливих майнових активів банкрута, оскільки відсутні дані щодо інтелектуальної власності, інформації щодо корпоративних прав банкрута, наявності зареєстрованих авіаційних або морських (річкових) засобів.
Крім цього, як правильно зазначено судом першої інстанції, ліквідатор Шкабрія М.П. в порушення приписів закону не вчинив необхідних заходів щодо повернення незаконно відчуженого майна банкрута, незважаючи на отримання необхідних відомостей про це від попереднього ліквідатора арбітражного керуючого Шершня Ю.С.
Так, заява про виявлені порушення закону щодо незаконного відчуження майна банкрута надійшла до суду 02 серпня 2012 року від арбітражного керуючого Шершня Ю.С., в якій він вказував на існування рішення Чааплинського районного суду Херсонської області від 04.05.2012 р. по справі № 2-321/12, згідно з яким за гр. ОСОБА_10 було визнано право власності на майнові активи ДДЕА "Асканія-Нова". Незважаючи на відповідну інформацію, арбітражний керуючий Шкабрій М.П., призначений ліквідатором ДДЕА "Асканія-Нова" згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.03.2012 р., що набрала законної сили з моменту її ухвалення, не здійснив жодних дій, направлених на оскарження вказаного судового рішення та повернення майнових активів банкрута.
Твердження арбітражного керуючого Шкабрії М.П. про наявність поважних причин нездійснення ним необхідних заходів, що було пов'язано з оскарженням ухвали від 27.03.2012 р. щодо його призначення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ще 13.06.2012 р. ухвалу суду першої інстанції від 27.03.2012 р. було залишено в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду, тоді як про наявність обставин незаконного відчуження майна банкрута стало відомо у серпні 2012 року.
Також, ПАТ "Укрексімбанк" вказував ліквідатору на наявність рішень комітету кредиторів від 27.11.2009 р. та від 22.06.2010 р. щодо з'ясування правомірності користування майновими активами банкрута з боку третіх осіб та з приводу руйнування майна ДДЕА "Асканія-Нова". Матеріали не містять підтвердження здійснення ліквідатором будь-яких дій. При цьому, зазначені рішення комітету кредиторів є обов'язковими для ліквідатора, у тому числі й для арбітражного керуючого Шкабрії М.П., навіть призначеного лише у березні 2012 року.
Крім цього, одним із обов'язків ліквідатора є прийняття до свого відання майна банкрута та вжиття заходів по забезпеченню його збереження.
Між тим, ліквідатором визначені статтею 25 Закону про банкрутство дії не здійснені, про що свідчить акт ПАТ "Укрексімбанк" від 17.10.2013 р. перевірки наявності, стану та умов збереження майна, наданого ДДЕА "Асканія-Нова" у заставу банку. Доказів, які б спростовували наведені обставини, скаржником не надано.
Посилання ФОП ОСОБА_6 про неправомірність розгляду його скарги, яка раніш вже була судом залишена без розгляду, а також про безпідставність розгляду судом скарги ПАТ "Укрексімбанк", колегія суддів вважає помилковими.
Так, ініціюючим кредитором ФОП ОСОБА_6 подано скаргу на дії ліквідатора Шкабрії М.П. у листопаді 2013 р., яка ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.11.2013 р. прийнята до розгляду разом із скаргою ПАТ "Укрексімбанк".
В подальшому 07 березня 2014 року скарги ФОП ОСОБА_6, ПАТ "Укрексімбанк" господарським судом ухвалено об'єднати разом із розглядом скарги ТОВ "Агроальянс".
Щодо права ПАТ "Укрексімбанк" на оскарження дій ліквідатора слід зазначити про те, що зазначене товариство є учасником справи про банкрутство ДДЕА "Асканія-Нова", його вимоги внесені до реєстр кредиторів згідно із ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.12.2004 р. Окрім цього, вимоги ПАТ "Укрексімбанк" також засновані на рішенні господарського суду Херсонської області від 30.07.2003 р. про стягнення з ДДАЕ "Асканія-Нова" 417 174,57 грн. заборгованості за договором поставки.
Посилання арбітражного керуючого Шкабрії М.П. на неврахування позиції комітету кредиторів, яка висловлена 28 квітня 2014 року з приводу недоцільності усунення ліквідатора за скаргами ФОП ОСОБА_6, ПАТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Агроальянс", судова колегія вважає безпідставними, оскільки рішення комітету кредиторів згідно з імперативними приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України не є обов'язковим для господарського суду, а повинно оцінюватися у сукупності з іншими доказами, що є в матеріалах справи. Дослідивши усі обставини справи, наведені як у скаргах, так й у запереченнях учасників провадження у справі про банкрутство, суд правомірно винесено оскаржувану ухвалу.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шкабрія Михайла Петровича залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 р. по справі № 12/141-Б - без змін.
Повний текст постанови складено 13.11.2014р.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя А.І. Ярош