11.11.2014 р. Справа № 914/3685/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання (надалі - ДТГО) «Південно-Західна залізниця», м. Київ,
до відповідача Приватного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції у Львівській області, м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної адміністрації залізничного транспорту України, м. Київ,
про стягнення 266715,79 грн.
За участю представників:
від позивача - Никипорець І.Ф. - юрисконсульт,
від відповідача - Фурик А.Я. - начальник відділу, Галелюка М.Я. - головний бухгалтер,
від третіх осіб - не з'явились.
Суть спору: ДТГО «Південно-Західна залізниця», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів, 266715,79 грн. збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області зустрічної перевірки з питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків, проведених відповідачем з позивачем встановлено завищення вартості наданих послуг з ремонту колісних пар внаслідок завищення вартості покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів в порівнянні з даними бухгалтерського обліку відповідача на загальну суму 266715,79 грн. Позивач вважає вказане завищення порушенням з боку відповідача, внаслідок якого йому завдано матеріальної шкоди (збитків) на згадану суму. Вказане підтверджується вимогою Державної фінансової інспекції від 22.08.2014 р. № 05-14/1187 про усунення порушень позивачем. Позивач також посилається як на підставу своїх позовних вимог на норми ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 61, 629 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на норми ст.ст. 22, 3, 67, 526, 632, 837, 843, 844, 845 ЦК України, ст.ст. 193, 224 ГК України, а також на те, що законодавство України не передбачає випадків, коли погоджені сторонами та повністю виконані зобов'язання можуть бути змінені на підставі довідки ревізії органів фінансового контролю.
Треті особи у справі вимог ухвали суду від 17.10.2014 р. не виконали, витребуваних доказів не подали, явки своїх представників в засідання суду не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи судом. Вказане підтверджується повідомленнями про вручення 23.10.2014 р. рекомендованих поштових відправлень третім особам у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. Приписами ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Між сторонами у справі 21.06.2013 р. укладено Договір № ПЗ/Т-131342/НЮ на надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів. Відповідно до підпункту 1.1. цього договору відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо надання послуг з капітального ремонту вузлів та агрегатів локомотивів, переданих позивачем відповідачу, згідно правил ремонту. Як вбачається з додатка № 4 до договору послуги з ремонту могли відбуватись як за заміною відповідачем елементів вузлів та агрегатів так і без такої заміни. Враховуючи, що договором допускалась заміна елементів вузлів та агрегатів на елементи відповідача, здача та приймання вузлів та агрегатів локомотивів після капітального ремонту позивачу відбувалась шляхом підписання акту приймання-передачі (п.п. 5.7. Договору), відтак, надана відповідачем позивачу послуга не споживалась в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦК України), то договір № ПЗ/Т-131342/НЮ за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на вій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч. 1 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її зазначення. Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Судом встановлено, що відповідачем, на підставі вищезгаданого Договору, належним чином виконано ремонтні роботи для позивача. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи і підписаними представниками сторін без застережень Актами приймання з капітального ремонту рухомого складу, вузлів та агрегатів. У судовому засіданні представниками сторін повідомлено, що вартість послуг не перевищила погоджену ними ціну договору. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак, - й докази наявності причинного зв'язку між заподіяною шкодою та поведінкою відповідача, наявність якого є обов'язковою. Посилання позивача на висновки зустрічної звірки Державної фінансової інспекції у Львівській області не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором і завданням позивачеві збитків. Виявлені інспекцією обставини не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть їх змінювати. Згідно з ч. 2 ст. 845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Крім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком порушення.
Враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що сторонами належним чином виконані свої зобов'язання за договором і позивачем, як замовником робіт, були підписані Акти приймання з капітального ремонту рухомого складу, вузлів та агрегатів без будь-яких зауважень і застережень щодо якості та вартості робіт, вартість наданих послуг з капітального ремонту не перевищує ціни договору, а також за відсутності інших належних та допустимих доказів протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, (довідка зустрічної звірки з питання документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків від 20.06.2014 р. № 05-21/33 та довідка ревізії № 06-13/0-8 від 15.07.2014 р. не може підтверджувати порушення відповідачем умов договору), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 22, 611 ЦК України, ст. 224 ГК України для відшкодування збитків, завданих внаслідок надмірно сплачених коштів у розмірі 266715,79 грн. через відсутність усіх елементів цивільного правопорушення. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у його постановах від 09 липня 2014 р. у справі № 917/136/14, від 02 вересня 2014 р. у справі № 923/588/14, від 27 серпня 2014 р. у справі № 922/204/14.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 14.11.2014 р.
Суддя Бортник О.Ю.