"12" листопада 2014 р.Справа № 916/4021/14
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Ніколаєві П.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Заболотна І.В. за довіреністю від 20.01.2014 р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4021/14:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ";
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 51 453,66 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - Позивач) звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач) із позовом про стягнення суми боргу за договором суборенди № 02-Од від 02.01.2014 р. посилаючись на наступне.
Між сторонами у справі 02.01.2014 р. укладений договір суборенди № 02-Од ( далі - Договір) за яким Орендар (Позивач) передає, а Суборендар (Відповідач) приймає в тимчасове платне користування частину майнового комплексу АЗС (далі - Майно), а саме приміщення автомийки та майно, що знаходиться в цьому приміщення згідно додатку, за адресою: АДРЕСА_2. Майно передане в суборенду належить ТОВ „Завод „Галичина" на праві власності.
Відповідно до умов Договору Позивачем передано, а Відповідачем прийнято вказане майно, про що складений акт приймання - передачі майна від 02.01.2014 р.
Відповідно до п. 4.1 Договору розмір суборендної плати за кожен місяць користування майном становить 16000 грн. Суборендна плата підлягає сплаті щомісячно у безготівкової формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача у формі 100% попередньої оплати в термін до 10-го числа місяця, в якому Відповідач користуватиметься майном. В суму суборендної плати не входить відшкодуваня спожитих комунальних послуг, згідно п. 4.4 Договору.
Як зазначає Позивач, з січня 2014 року Відповідачем на сплачувалась суборендна плата та не відшкодовувалась вартість спожитих комунальних послуг, у зв'язку з чим Позивачем було прийнято рішення про припинення дії договору.
Згідно п. 6.1 Договору у разі дострокового розірвання Договору Відповідач зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів звільнити приміщення автомийки та повернути суборендоване майно Позивачу за актом приймання - передачі Майна та відомості параметрів Майна. При цьому суборендна плата підлягає сплаті включно по фактичний день користування майном Позивача та/або знаходження майна Відповідача у суборендованому приміщенні ( п.4.2 Договору).
Згідно акту приймання передачі від 02.06.2014 р. майно було повернуто з суборенди а та прийнято Позивачем.
У зв'язку з несплатою Відповідачем суборендної плати станом на 17.06.2014 р. за ним утворилась заборгованість в сумі 51 453,66 грн.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 611,759,774,785 ЦК України, ст. ст.193,218,229 ГК України позивач просить позов задовольнити.
Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 06.11.2014 р. відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно поштових повідомлень, надісланих на вказану адресу відповідача, причина повернення - за закінчення терміну зберігання.
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: вказаним договором, додатками до договору, розрахунком сум стягнення.
Проаналізувавши вказані докази суд приймає їх до уваги та вважає достеменними, та такими, що не викликають у суду сумніву.
Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.
Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими, і тому, підлягаючими задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65110, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 37821544) заборгованість за Договором суборенди № 02-Од від 02.01.2014р. в сумі 51 453 (п'ятдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 66 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2014р.
Суддя М.І. Никифорчук