Номер провадження: 11-кп/785/1199/14
Номер справи місцевого суду: 495/3168/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.11.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
судів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
в присутності обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляцію заступника прокурора Одеської області ОСОБА_8 та апеляцію потерпілої ОСОБА_9 на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.08.2014 р. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170240000383 12.02.2014 р., стосовно обвинуваченого за ст.185 ч. 3 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого за наймом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.08.2014 р. ОСОБА_7 засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вказаним вироком ОСОБА_7 засуджений за те, що 04.02.2014 р., приблизно о 21:00 годині, він умисно, з корисливих спонукань та з метою таємного викрадення чужого майна, пройшов до огородженої території, розташованої на території Приморської сільської ради, між селами Косівка та Чабанське Білгород-Дністровського району Одеської області, де переліз через огорожу, звідки таємно викрав 23 дубових бруса, розмірами 2,80 м х 0,05м х 0,05м, вартістю 217 гривень 35 копійок, що належали ПВКП «ВІН'С»., обернувши їх на свою користь, чим завдав матеріальний
збиток підприємству на зазначену суму.
Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, 05.02.2014 р., приблизно о 21:00 годині, ОСОБА_7 , умисно, повторно, з корисливих спонукань та з метою таємного викрадення чужого майна, пройшов до огородженої території, розташованої на території Приморської сільської ради, між селами Косівка та Чабанське Білгород-Дністровського району Одеської області, де переліз через огорожу, звідки таємно викрав 30 дубових брусів, розмірами 3,10 м х 0,08м х 0,08м, вартістю 725 гривень 70 копійок, що належали ПВКП «ВІН'С», обернувши їх на свою користь, чим завдав матеріальний збиток підприємству на зазначену суму.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить вирок суду змінити, посилаючись на те, що суд невірно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосувавши закон, який не підлягав застосуванню, стверджуючи, що зазначені вище епізоди вчинених ОСОБА_7 злочинів суду слід було кваліфікувати окремо.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок із призначенням обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, посилаючись на те, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав обидві апеляції, обвинуваченого, який висловив згоду з позицією прокурора та просив вирок суду залишити без змін, розглянувши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як видно з вироку суду, при кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України суд виходив з того, що по обох епізодах встановлено факт таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що було поєднано з проникненням у сховище (що є кваліфікуючою ознакою ч.3 ст. 185 КК України), та вчинене повторно - мало місце два епізоди крадіжки.
Зважаючи на те, що в обох випадках крадіжки мало місце проникнення у сховище - обидва епізоди крадіжки підлягали кваліфікації за ст. 185 ч.3 КК України, що суд і зробив - кваліфікував дії обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України у відповідності з вимогами закону.
При таких обставинах доводи прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність - не можуть бути прийняті до уваги, так як прокурор, посилаючись на ст. 32 КК України та п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності», не взяв до уваги, що по першому епізоду крадіжки мало місце проникнення у сховище, а тому дії обвинуваченого в цій частині не могли бути кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України.
Що стосується доводів апеляції потерпілої про м'якість призначеного покарання, а саме, що суд не взяв до уваги тяжкість вчинених злочинів та нещирість обвинуваченого при дачі показів в судовому засіданні, то вони також є необґрунтованими.
Так, при призначенні покарання та вирішенні питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання, суд взяв до уваги як суспільну небезпеку так і характер вчинених кримінальних правопорушень та тяжкість скоєного, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітніх дітей, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, свою вину визнав та щиро покаявся, все викрадене майно повернув потерпілій.
З урахуванням всіх цих обставин, в тому числі приймаючи до уваги відсутність обтяжуючих обставин, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого при умові звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Такий висновок суду є обґрунтованим. Як видно з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, в результаті вчинення крадіжок негативні наслідки не наступили, так як все викрадене було повернуто потерпілій, що свідчить про дійове каяття обвинуваченого.
Виходячи з наведеного колегія суддів не находить підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого вироку суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції прокурора та потерпілої - залишити без задоволення, а вирок Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.08.2014 р. стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4