ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22575/14 04.11.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд";
до Аграрного фонду;
про стягнення 1 068 246,44 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Деруга Н.О., представник, довіреність № 135 від 06.05.2014 р.;
Від відповідача: Пронін О.А., представник, довіреність № 356 від 08.01.2014 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1 068 246,44 грн. заборгованості за договором складського зберігання зерна від 19.05.2011 р. № 79/11, а також 21 364,93 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/17859/14; розгляд справи призначено на 04.11.2014 року.
У судовому засіданні 04.11.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні та у своїх письмових поясненнях суму заборгованості у розмірі 32 673,32 грн. визнав, однак у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між ПАТ "Бахмацьке хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) 19.05.2011 р. було укладено договір складського зберігання зерна №79/11 (надалі - договір), згідно якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, гречки (об'єктів державного цінового регулювання), якість якої відповідає діючим ДСТУ (надалі -зерно), за заліковою вагою в кількості, яка визначена по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Пунктом 3.3.2 договору встановлено обов'язок поклажодавця відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку, визначеному підпунктом 3.1.4 договору.
Згідно п. 4.3 договору розмір відшкодування витрат із зберігання за тонну за місяць становить 17,50 грн.
Пунктом 4.4 договору визначено, що поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів відшкодування витрат.
Матеріалами справи було встановлено, що відповідачем було передано, а ПАТ "Бахмацьке хлібоприймальне підприємство" прийнято на зберігання 1 515,059 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2009 року, 3 001,650 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2008 року, 2 395,434 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2012 року, 726,983 тонн зерна пшениці 6 класу врожаю 2012 року, 153,284 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2006 року та 1 148,220 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2012 року, що підтверджується складським свідоцтвом на зерно від 28.09.2006 № 33 та складськими квитанціями на зерно від 01.10.2008 № 1293, від 15.10.2008 № 1369 та № 1371, від 20.10.2008 № 1387, від 16.03.2009 № 712633, від 02.06.2009 № 712610, від 24.09.2009 № 348, від 01.05.2010 № 592, від 24.11.2011 № 1690, від 10.04.2012 №1932, від 02.08.2012 № 2082, від 16.08.2012 № 2117, від 29.10.2012 № 2157-2161, від 31.10.2012 № 2190, від 01.11.2012 № 2206 та № 2207.
Таким чином, в період з 01.05.2013 по 31.12.2013 на зберіганні зернового складу знаходилось 1 515,059 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2009 року з подальшим поступовим відвантаженням до 172,429 тонн, 3 001,650 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2008 року, 2 395,434 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2012 року, 726,983 тонн зерна пшениці 6 класу врожаю 2012 року та 153,284 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2006 року, а 1 148,220 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2012 року, що також підтверджується актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи.
Позивач зазначає, що внаслідок порушення умов договору в частині виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих йому послуг, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1 068 246,44 грн.
Укладений між відповідачем та ПАТ "Бахмацьке хлібоприймальне підприємство" договір є договором зберігання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 66 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 936 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Як вже було встановлено судом, в період з 01.05.2013 по 31.12.2013 на зберіганні зернового складу знаходилось 1 515,059 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2009 року з подальшим поступовим відвантаженням до 172,429 тонн, 3 001,650 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2008 року, 2 395,434 тонн зерна жита 2 класу врожаю 2012 року, 726,983 тонн зерна пшениці 6 класу врожаю 2012 року та 153,284 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2006 року, а 1 148,220 тонн зерна пшениці 3 класу врожаю 2012 року, що також підтверджується актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи.
Представник відповідача наведені обставини підтвердив, суму заборгованості визнав у повному обсязі, проте посилаючись на відсутність бюджетного фінансування вказував на неможливість сплати вказаного боргу.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на підставу невиконання своїх грошових зобов'язань є безпідставними та необгунтованими.
Між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (новий кредитор) та ПАТ "Бахмацьке хлібоприймальне підприємство" (первісний кредитор) 08.09.2014 року було укладено договір №430-05/14 про відступлення права вимоги (надалі - договір про відступлення права вимоги), відповідно до п. 1.2. якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (Аграрний фонд) належного виконання всіх зобов'язань за договором складського зберігання зерна №79/11 від 19.05.2011 р., укладеним між первісним кредитором та боржником.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача сплатити заборгованість за договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права.
Оскільки умовами договору сторонами не було погоджено строку, протягом якого відповідач повинен відшкодувати витрати із зберігання зерна, то застосуванню підлягають приписи ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату заборгованості №2240 від 30.09.2014 р., в якій просив останнього сплатити заборгованість за надані послуги згідно договору складського зберігання зерна від 19.05.2011 р. № 79/11, протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.
У відповідь на вищезазначену вимогу, листом від 06.10.2014 року відповідач підтвердив наявність заборгованості, однак, зазначив, що у зв'язку з відсутністю фінансування не має можливості здійснити оплату.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати позивачу заборгованості у розмірі 1 068 246,44 грн. на дату розгляду справи настав.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 068 246,44 грн. за надані послуги із зберігання. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Аграрного фонду на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" заборгованості у розмірі 1 068 246,44 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 38926880) заборгованість у розмірі 1 068 246 (один мільйон шістдесят вісім тисяч двісті сорок шість) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 21 364 (двадцять одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 93 коп. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О. В. Мандриченко
Дата складання рішення 10.11.2014р.