Номер провадження: 22-ц/785/9173/14
Головуючий у першій інстанції Котов В. Г.
Доповідач Гайворонський С. П.
11.11.2014 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Сегеди С.М.
при секретарі Феленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, фонду комунального майна Южненської міської ради Одеської області, комунального підприємства «Южненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання незаконним розпорядження та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_3) на ухвалу судді Южного міського суду Одеської області від 30 вересня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі,
встановила:
29 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, фонду комунального майна Южненської міської ради Одеської області, КП «Южненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання незаконним розпорядження та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності.
Ухвалою судді Южного міського суду Одеської області від 30 вересня 2014 року у відкритті провадження у справі за вищевказаним позовом відмовлено.
Роз'яснено його право на звернення з вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_3.) просить ухвалу судді скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, суддя виходив з того, що позивач фактично оскаржує акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на житло, тобто позивач заявляє позовні вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, судова колегія вважає, що зазначені вище висновки судді не є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Як вбачається зі ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
При цьому, судова колегія зазначає, що юрисдикція спору визначається за сукупністю критеріїв, серед яких не лише суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, а й характер таких правовідносин.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як убачається з вищевказаного позову ОСОБА_3, остання в порядку цивільного судочинства звернулася до суду з позовними вимогами про відновлення порушеного права на житло, визнання недійсними: свідоцтва про право власності на житло, розпорядження про передачу у власність квартири, зобов'язання скасування державної реєстрації на квартиру.
Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції.
Право власності на квартиру (про яку йдеться мова в зазначених вище розпорядженні та свідоцтві), за своєю природою є комплексною галуззю права, для якого характерним є застосування як адміністративно-правового так і цивільно-правового методів регулювання суспільних відносин.
Незважаючи на те, що однією із сторін є фактично суб'єкт владних повноважень, вищевказаний спір не є публічно-правовим, оскільки в частині спору про вищевказану квартиру - виникає із спорів про право власності.
Крім того, між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору як підпорядкування одного учасника відносин іншому.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.
Більш того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 4 вересня 2008 року N 500-VІ ''Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків") тощо).
Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.
Зазначене вище свідчить про те, що суддя не врахував положення ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
У даному випадку районним судом така справедливість судових процедур щодо ОСОБА_3 була порушена.
При новому розгляді даних матеріалів суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 293, 303, 304, 305, ст. 311, п. 3 ч. 1 ст. 312 ч. 1 ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_3) - задовольнити частково.
Ухвалу судді Южного міського суду Одеської області від 30 вересня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, фонду комунального майна Южненської міської ради Одеської області, комунального підприємства «Южненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання незаконним розпорядження та зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності - скасувати і передати зазначене вище питання до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді С.П. Гайворонський
Л.Є. Виноградова
С.М. Сегеда