04 листопада 2014 року м. Київ К/800/29106/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Блажівської Н.Є.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року
та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року
по справі № 1570/5973/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробуд»
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Електробуд» звернулося до суду із позовом до ДПІ в Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2012 року №0003262301 та №0003272301.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області на підставі постанови ст. слідчого СУ ДПС в Одеській області від 07.06.2012 року, наказу №211 від 15.06.2012 року та відповідно до приписів п.79.1 ст.79 і п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Електробуд» з питань нарахування ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами.
За результатами зазначеної було встановлено порушення ТОВ «Електробуд» вимог ст.ст.203,115,228,837,838 ЦК України; пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР); пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).
В подальшому податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003272301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1927571,00 грн., з яких за основним платежем - 1542057,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 385514,00 грн.; №0003262301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2409065,00 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до приписів п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, тобто, проведеної з обставин, визначених пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали ж перевірки, в цьому випадку, разом із висновками органу ДПС передаються до правоохоронного органу, що призначив цю перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Крім того, п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Отже, з матеріалів справи та аналізу наведених норм ПК України слідує, що оскільки проведення позапланової перевірки підприємства позивача було здійснено саме в рамках кримінальної справи, тобто, остання була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, і доказів ухвалення по даній справі вироку суду та набрання ним законної сили відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком судів, що при прийнятті та направленні позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковим органом не були враховані вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, згідно яких за результатами такої перевірки податковий орган не мав права приймати податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили обвинувальним вироком суду по вказаній кримінальній справі.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі № 1570/5973/12 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБлажівська Н.Є.
підписРибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 07.11.2014 р.