Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 вересня 2014 року Справа № П/811/2894/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг"
до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Товариство з обмеженою відповідльністю "Антуріум Торг" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2014 року №0001162202.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак - протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позаплановою перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг" по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Югагро" виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеним контрагентом без мети настання реальних наслідків та, як наслідок, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Вважаючи угоди, укладені позивачем із його контрагентом безтоварними, відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову (Т.1, а.с.28-30).
За клопотаннями представника позивача, проти якого не заперечував і представник відповідача, розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (Т.3, а.с.83).
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідльністю "Антуріум Торг" зареєстроване як юридична особа реєстраційною службою Кіровоградського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області 08 листопада 2013 року (Т.1,а.с.7).
26 червня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Югагро" за березень, квітень 2014 року.
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 27 червня 2014 року №125/11-23-22-02/38852395, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 3813750,00 грн. за березень, квітень 2014 року (Т.1,а.с.10-20)
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2014 року №0001162202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4767188,00 грн. (за основним платежем - 3813750,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 953438,00 грн.) (Т.1,а.с.21).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту у березні, квітні 2014 року за господарськими операціями з ТОВ "Югагро", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Югагро" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Судом встановлено такі обставини.
Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг" за КВЕД є, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), неспеціалізована оптова торгівля (46.90) (Т.1,а.с.7).
03 березня 2014 року та 01 квітня 2014 року між ТОВ "Антуріум Торг" (покупець) та ТОВ "Югагро" (продавець) укладено договори поставки №03-03/14(2), №22-04/14, предметом яких є постачання позивачеві насіння соняшнику урожаю 2013 року (Т.1,а.с.63-67; 232-236).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Югагро" у період протягом березня, квітня 2014 року виконало постачання обумовленого вказаними договорами товару.
Факт постачання товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 10 березня 2014 року №21/2, від 11 березня 2014 року №23/2, від 12 березня 2014 року №25/2, від 13 березня 2014 року №27/2, від 14 березня 2014 року №29/2, від 16 березня 2014 року №33/2, від 17 березня 2014 року №35/2, від 18 березня 2014 року №37/2, від 19 березня 2014 року №39/2, від 20 березня 2014 року №41/2, від 21 березня 2014 року №44/2, від 22 березня 2014 року №45/2, від 23 березня 2014 року №47/2, від 24 березня 2014 року №49/2, від 25 березня 2014 року №51/2, від 24 квітня 2014 року №37/2, від 24 квітня 2014 року №38/2, від 25 квітня 2014 року №41/2, від 26 квітня 2014 року №42/2, від 26 квітня 2014 року №44/2,№45/2, 46/2, від 27 квітня 2014 року №48/2, 49/2,50/2, від 28 квітня 2014 року№51/2, від 28 квітня 2014 року №52/2, від 29 квітня 2014 року №54/2, 55/2, 56/2, 57/2, від 30 квітня 2014 року №58/2,59/2,60/2, 61/2, (Т.1,а.с.71, 81,91,101, 111,121, 132,154, 164,174,184,195,205,215,224,240,243;Т.2,а.с.5,18,21,24,27,49,52,55,72,75,88,91,94,97,115,118,121,124,) відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.70, 80, 90, 100, 110, 120, 131, 142, 153, 163, 173, 183, 194, 204, 214, 223, 239, 242; Т.2, а.с.4, 17, 20, 23, 26, 48, 51, 54, 71, 74, 87, 90, 93, 96, 114, 117, 120, 123), а також актом здачі-прийняття товару (Т.1,а.с.68;237) на загальну суму 22205380,00 грн. (із них ПДВ - 4 441 076,00 грн.)
Відповідно до додаткової угоди до договору поставки від 10 березня 2014 року та договору про реструктуризацію заборгованості від 30 квітня 2014 року позивачем наразі частково здійснено оплату за поставлений товар (Т.3, а.с.70-120).
При цьому суд звертає увагу, що формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами із АТОВ „Югагро" відбувалося відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України за фактом першої події - дати отримання платником податку товарів, що підтверджено податковими накладними. За таких умов неподання позивачем доказів повної оплати товарів, отриманих у вищезазначених контрагентів, не є беззаперечним доказом безтоварності відповідних господарських операцій, за умови наявності інших належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів.
Суд зазначає, що придбане позивачем насіння соняшника у подальшому перероблялося на виробничих потужностях ПП „Сапсан-Юг" відповідно до договору №11 04-02 від 04 лютого 2014 року (Т.2, а.с. 130- 143).
Відтак, наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні підтверджують факт поставки придбаного позивачем насіння соняшника безпосередньо до місця його подальшої переробки (Т.1, а.с. 73-78, 82-88, 92-98, 102-108, 112-118, 122-129, 133-140, 144-151, 155-161, 165-171, 175-181, 185-192, 196-202, 206-212, 216-221, 225-231, 241-250; Т.2, а.с.1-3, 6-15, 28-46, 56-69, 76-85, 98-112, 125-129).
У свою чергу, перероблена сировина - олія соняшникова рафінована - була реалізована позивачем ПрАТ „Креатив", що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами поставки товару, податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними (Т.2, 148-250; Т.3, а.с.1-70).
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття товару свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договорами поставки.
Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Антуріум Торг" та АТОВ "Югагро", а відтак - і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ "Антуріум Торг", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про відсутність контрагента позивача - АТОВ "Югагро" - за місцем його реєстрації. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. За відсутності доказів змови платника податків та його контрагента, узгодженості їх дій з метою перенесення податкового навантаження на особу, яка не виконує своїх зобов'язань зі сплати податків, самі по собі порушення, допущені контрагентом, не можуть впливати на оцінку правильності податкового обліку платника податків. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Отже, податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством..
Встановлений судом факт правомірності формування позивачем податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 953438,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0001162202.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору, що підлягає сплаті при поданні адміністративного позову майнового характеру, в розмірі 487,20 грн (Т.1,а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0001162202 від 17 липня 2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4767188,00 грн. (за основним платежем - 3813750,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 953438,00 грн.).
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Антуріум Торг" судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, двадцять копійок) з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук