05 листопада 2014 року м. Київ В/800/4825/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Тракало В.В.,
Іваненко Я.Л.,
Мойсюка М.І.,
Пасічник С.С.,
Юрченка В.В.,
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до статті 2391 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам статей 239, 2391 КАС України та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171-1 цього Кодексу.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіряючи відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішуючи питання про допуск справи до провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Так, в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, суддя дійшов висновку, що виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права. При цьому, суддею було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто застосовано норми процесуального права.
В ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року, на яку заявник посилається для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя також відмовив у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Отже, суддя Вищого адміністративного суду відмовляючи у відкритті касаційного провадження у цій справі не застосовував норм матеріального права.
Виходячи зі змісту судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та судового рішення, на яке здійснюється посилання, відсутні підстави для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, оскільки в зазначених ухвалах суддів касаційного суду про відмову у відкритті касаційного провадження вони не застосовувались, фактичні обставини справ не викладені.
Таким чином, твердження заявника про те, що вказані судові рішення Вищого адміністративного суду України свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про допуск даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 237 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за заявою ОСОБА_1 перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.В. Тракало
Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
С.С. Пасічник
В.В. Юрченко