04 листопада 2014 року м. Київ К/800/266/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Блажівської Н.Є.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі Зінківського відділення на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 816/5994/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-України» до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі Зінківського відділення, Управління державної казначейської служби України у Зіньківському районі Полтавської області про стягнення суми бюджетного відшкодування, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Україна» звернулось до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі Зінківського відділення, Управління державної казначейської служби України у Зіньківському районі Полтавської області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 564607,00 грн. та пені у розмірі 142015,41 грн.
Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позов було задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 564607,00 грн. на рахунок позивача. В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Україна» пеню в розмірі 142015,41 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.03.2009 року була подана до відповідача заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 564607,00 грн. та податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року.
Працівниками податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2009 року, яка виникла у січні 2009 року на рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 рік.
За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 року № 0000042301/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року у розмірі 564607,00 грн.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 року № 0000042301/0 було оскаржено в судовому порядку
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Україна» задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.06.2009 року № 0000042301/0.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року залишено без змін.
Ухвала суду з урахуванням вимог частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.
Таким чином, судом надано правову оцінку прийнятому Гадяцькою МДПІ (Зінківське відділення) податковому повідомленню-рішенню від 01.06.2009 року № 0000042301/0 та встановлено неправомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009 року на 564607,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Стосовно частини позовних вимог про стягнення пені з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування у розмірі 142015,41 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до п.200.17 ст.200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Пунктом 200.23 статі 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платником протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
На підставі ст. 25 БК України, зазначено, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Матеріали справи свідчать про правомірність заявлених вимог про відшкодування сум податку на додану вартість позивача.
За наведених підстав, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені у відповідному розмірі за прострочення платежу з 01.01.2011 року по 15.10.2013 року.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в особі Зінківського відділення відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року по справі № 816/5994/13-а залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБлажівська Н.Є.
підписРибченко А.О.