12 листопада 2014 року м. Київ В/800/4983/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Маслія В.І., Єрьоміна А.В., Кравцова О.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши заяву Малого приватного підприємства фірми «ДІАФ» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "ДІАФ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанов,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року Малому приватному підприємству фірмі «ДІАФ» відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Мале приватне підприємство фірма «ДІАФ» звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року.
Згідно з частиною першою статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Вимоги до заяви про перегляд судових рішень встановлені статтею 239 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких передбачено обов'язкове зазначення в цій заяві конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення, у ній заявник порушує питання про його скасування.
Між тим, згідно з оскаржуваною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Малого приватного підприємства фірми «ДІАФ».
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції виходив з положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Таким чином суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, застосувавши при цьому норми процесуального права.
Враховуючи викладене, ухвала Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі не може бути предметом перегляду Верховним Судом України з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити в допуску заяви Малого приватного підприємства фірми «ДІАФ» до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року у справі за позовом Малого приватного підприємства "ДІАФ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанов.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Судді: