Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 листопада 2014 р. №820/18153/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Букача О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Відповідача, щодо відмови в задоволенні клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Таранівської сільської ради поблизу с. Безпалівка, Харківської області; зобов'язати Головне управління Держземагенства у Харківській області розглянути подане ОСОБА_1 вищевказане клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Таранівської сільської ради поблизу с. Безпалівка, Харківської області та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченого законодавством України, та за результатами розгляду клопотання надати мотивовану відповідь на клопотання у місячний строк.
В обґрунтування позову вказав, що відмова відповідача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є протиправною, такою, що суперечить вимогам земельного законодавства.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказав на порушення позивачем порядку отримання земельної ділянки у власність, у зв'язку із чим вважає дії Головного управління Держземагентства в Харківській області обґрунтованими та правомірними. На підставі викладеного просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держзеагентства у Харківській області із клопотанням від 17.06.2014р. (а.с.10-11), в якому просив останнього виділити земельну ділянку орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Таранівської сільської ради поблизу с.Безпалівка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність. До зазначеного клопотання позивачем додано копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали та копію договору доручення №22/06/14 - зд від 17.06.2014р. (а.с.8-9, 12-13).
За результатами розгляду клопотання відповідачем прийнято рішення №19-20-11-10495/0/9-14 від 22.08.2014р., яким позивачу розтлумачено, що землі, які останній бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства належать до території населеного пункту с. Безпалівка, а тому повноваження щодо виділення позивачу зазначених територій належать до компетенції органів місцевого самоврядування.
Не погоджуючись із рішенням відповідача №19-20-11-10495/0/9-14 від 22.08.2014р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно п. "б", "в" ст. 80 ЗК України визначено суб'єктів права власності на землю, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності та держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до вимог пункту 6 та пункту 7 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, крім іншого і для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додається графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З вказаних положень вбачається, що громадянин, який зацікавлений в отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства повинен звернутися із клопотанням, в порядку ст.118 ЗК України, до органу до повноважень якого входить відання такими земельними ділянками.
З графічних матеріалів, доданих позивачем до клопотання від 17.06.2014р., вбачається, що земельна ділянка, яку позивач бажав отримати для ведення особистого селянського господарства, віднесена до території с.Безпалівка, Зміївського району, Харківської області.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Розподіл повноважень щодо органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування надання земельних ділянок у власність передбачено у ст.122 ЗК України. Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином вбачається, що земельна ділянка в межах с. Безпалівка площею 2,0 га, яку позивач хотів отримати для ведення особистого селянського господарства належить до земель комунальної власності, а тому передання такої земельної ділянки належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
Згідно положень ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі за текстом - Закон №280/97), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 (зі змінами), встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
З аналізу вказаних норм вбачається, що позивач в порушення положень ст.118 та ст.122 ЗК України звернувся з клопотанням від 17.06.2014р. до Держземагентства України, який є центральним органом виконавчої влади і не наділений повноваженнями щодо надання вказаної у клопотанні земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачу з метою отримання бажаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, необхідно було звернутися в порядку ст.118 ЗК України до відповідної сільської ради, як органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що Головним управлінням Держземагентства у Харківській області у строк передбачений ст.118 ЗК України надано обґрунтовану відповідь на клопотання позивача від 17.06.2014р. та розтлумачено норми Земельного кодексу України, а тому дії відповідача є законними та обґрунтованим.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14.11.2014 року.
Суддя Полях Н.А.